Правова регламентація загальноєвропейського виборчого процесу

Анотація

Дослідження присвячено аналізу основних нормативно-правових актів, які регламентують проведення виборів у Європейському Союзі, що обумовлено проблемами практичного та теоретичного характеру, пов’язаних із розвитком українського конституціоналізму та інтеграції національного правопорядку до європейського правового простору. Наголошено, що правильний вибір виборчої системи створює належне середовище, в якому громадяни реалізують одне з основних засад демократії – голосувати за своїх демократично уповноважених представників, в той же час як політичні представники репрезентують їх інтереси.

Встановлено, що незважаючи на зростаючу роль Європарламенту, регулювання проведення виборів до нього залишається узгодженим лише частково, оскільки немає загального виборчого процесу для всіх держав-членів. Нині деякі фундаментальні принципи, за якими відбувається цей процес, закріплені в Акті про вибори 1976 року, але багато аспектів регулюються національним законодавством. Відсутність загального, єдиного для усіх держав-членів ЄС виборчого законодавства потенційно позбавляє європейські вибори справді європейського виміру. У період 2015-2020 рр. було зроблено декілька спроб реформування виборчої системи ЄС, але не всі вони привели до прийняття відповідних директив. Зокрема, викликає значні дискусії питання введення транснаціонального виборчого округу. Так, прихильники їх утворення вважають, що створення транснаціонального виборчого округу є кроком до справжньої «європеїзації» виборів, а ті, що заперечують, вважають, що це може збільшити дистанцію між громадськістю та обраними представниками. Встановлено, що вибори до Європейського Парламенту, які відбулися навесні 2019 року, їх результати у деяких питаннях перегукуються із результатами парламентських та місцевих виборів в Україні. Визначено низку проблем, пов’язаних із виборами до Європарламенту у 2019 році та які мають місце в Україні. Зокрема обмеження внаслідок різних причин реалізації своїх виборчих прав особами з обмеженими можливостями, використання у виборчому процесі цифрових технологій та пов’язаних з цим питань кібербезпеки, захисту персональних даних тощо