Особливості використання юридичної термінології у країнах Європейського Союзу

Автор(и)

  • Віктор Вікторович Лазарев Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9468-0497

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2021.241513

Ключові слова:

юридична термінологія, мова права, нормативно-правовий акт, Європейський Союз, формальна визначеність, правова система

Анотація

Досліджується питання стосовно особливостей використання юридичної термінології у країнах Європейського Союзу. Наголошується, що реформування вітчизняного законодавства і наближення його до світових стандартів потребує ґрунтовних досліджень європейського законодавства. Зокрема, наріжним питанням сьогодення, яке постає перед нами, є належне використання і єдині підходи до застосування юридичної термінології. Саме тому теоретичні дослідження стосовно особливостей використання юридичної термінології у законодавстві Європейського Союзу є необхідними для належного вдосконалення вітчизняного законодавства і уникнення помилок і непорозумінь у майбутньому.

Акцентується увага на тому, що вітчизняні та закордонні дослідники не виробили єдиного підходу до розуміння терміну «термінологія». Саме тому цей термін використовується у трьох різних значеннях. Також наголошується, що категорія «термін» не є новою і перебуває у полі зору дослідників протягом достатньо тривалого часу, однак його безпосереднє дослідження почалося лише останнім часом.

Зауважується, що юридична термінологія, розглядається як технічна, тобто вона є найбільш помітною і яскравою лінгвістичною особливістю юридичної мови. У цьому сенсі юридична термінологія використовується для позначення концепцій, які належать саме до правової області.

Робиться наголос на тому, що на відміну від системних мов, які використовуються в національних текстах, в Європейському Союзі вдаються до форми «культурної комунікації», яка регулюється багатомовністю. Така комунікація вважається культурною, тому що вона не вкоренилося в жодній з національних культур держав-членів ЄС. Правові акти, прийняті інститутами ЄС, які мають застосовуватися і підлягати виконанню у всіх державах-членах, повинні уникати культурних особливостей і, отже, в них концепції або термінологія, характерні для будь-якої однієї національної правової системи, повинні бути використовувати з обережністю

Біографія автора

Віктор Вікторович Лазарев, Харківський національний університет внутрішніх справ

Кандидат юридичних наук, доцент

Кафедра теорії та історії держави і права

Посилання

  1. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony (2014). Uhoda, Spysok, Mizhnarodnyi dokument No. 984_011. 27.06.2014. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text
  2. Peruzzo, K. (2011/2012). Terminological Equivalence and Variation in the EU Multi-level Jurisdiction: A Case Study on Victims of Crime. ANNO ACCADEMICO, 316. Available at: https://www.academia.edu/3845078/Terminological_Equivalence_and_Variation_in_the_EU_Multi_level_Jurisdiction_A_Case_Study_on_Victims_of_Crime?email_work_card=view-paper
  3. Stanisław, G.-R., Iwona, W.-P. (2011). Editorial to Special Issue on Legal Terminology. Research in Language, 9 (1), 5–8. doi: http://doi.org/10.2478/v10015-011-0015-z
  4. Jopek-Bosiacka, A. (2011). Defining Law Terms: A Cross-Cultural Perspective. Research in Language, 9 (1), 9–29. doi: http://doi.org/10.2478/v10015-011-0008-y
  5. Bajcic, M. (2011). Conceptualization of Legal Terms in Different Fields of Law: The Need for a Transparent Terminological Approach. Research in Language, 9 (1), 81–93. doi: http://doi.org/10.2478/v10015-011-0001-5
  6. Chiocchetti, E., Ralli, N. (2011). Legal Terminology and Lesser Used Languages: The Case of Mòcheno. Research in Language, 9 (1), 135–146. doi: http://doi.org/10.2478/v10015-011-0003-3
  7. Robertson, C. (2011). Multilingual Legislation in the European Union. EU and National Legislative-Language Styles and Terminology. Research in Language, 9 (1), 51–67. doi: http://doi.org/10.2478/v10015-011-0011-3
  8. Cabré, M. T. (1999) Terminology: Theory, Methods and Applications. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 248. doi: http://doi.org/10.1075/tlrp.1
  9. Magris, M.; Prado, D. (Ed.) (2002). La banca dati terminologica TERMITdella S.S.L.M.I.T. dell’Università di Trieste. La terminologia in Italia. Unione Latina, 48–57.
  10. Myking, J.; Antia, E. (Ed.) (2007). No Fixed Boundaries. Terminology and LSP: Studies in Honour of Heribert Picht, B. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 73–91. doi: http://doi.org/10.1075/tlrp.8.10myk
  11. Kageura, K. (2002). The Dynamics of Terminology: A Descriptive Theory of Term Formation and Terminological Growth. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. doi: http://doi.org/10.1075/tlrp.5
  12. Gotti, M.; Kredens, K., Goźdź-Roszkowski, S. (Eds.) (2007). Legal Discourse in Multilingual and Multicultural Contexts. Language and the Law: International Outlooks. Frankfurt am Main: Peter Lang, 21–33.
  13. Fomina, I. N. (2019). Eurospeak and the Russian terminology of law: translation challenges. Professional Discourse & Communication, 1 (3), 41–49. doi: http://doi.org/10.24833/2687-0126-2019-1-3-41-49
  14. Kjær, A. L.; Kredens, K., Goźdź-Roszkowski, S. (Eds.) (2007) Legal Translation in the EuropeanUnion: A Research Field in Need of a New Approach. Language and the Law: International Outlooks. Frankfurt am Main: Peter Lang, 69–95.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30

Як цитувати

Лазарев, В. В. (2021). Особливості використання юридичної термінології у країнах Європейського Союзу. ScienceRise: Juridical Science, (3(17), 4–8. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2021.241513

Номер

№ 3(17) (2021)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Viktor Lazariev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.