Кримінологічний та кримінально-правовий аспекти визначення самогубства

Автор(и)

  • Назар Михайлович Задорожний Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-2524-6395

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.253666

Ключові слова:

кримінологія, самогубство, суїцид, визначення самогубства, аналіз самогубства

Анотація

У статті проаналізовано базові підходи до визначення самогубства, що застосовуються в Україні та світі. Наголошено на важливості моделювання визначення самогубства у контексті проведення наукового аналізу цього явища. Досліджено лінгвістичний характер термінів «самогубство» та «суїцид». Зібрано визначення самогубства, що застосовуються міжнародними та авторитетними організаціями та установами, пов’язаними із охороною здоров’я. Наведено та піддано аналізу наявні наукові визначення українських дослідників, що були сформульовані у минулому. Обґрунтовано недоцільність вважати усі самогубства насильницькими. Наведено аргументи в користь лаконічності і зрозумілості рекомендованого визначення самогубства та акцентовано увагу на негативному впливі надміру перевантажених визначень. Піддано критиці позицію, що самогубствами не можна вважати заподіяння собі смерті внаслідок наявних психічних розладів. Як наслідок, сформульовано дистинктивне бачення проблеми визначення самогубства і надано обґрунтовані рекомендації щодо його дефініції.

Окрім цього, проведено аналіз суті визначення самогубства із застосуванням теоретичного кримінально-правового моделювання. Обговорено спірність позиції, що самогубство може бути вчинене шляхом бездіяльності. Акцентовано увагу на навмисності як невід’ємному елементі визначення самогубства. Проаналізовано так звані «демонстративні» самогубства і спроєктовано в контекст кримінально-правові поняття прямого, непрямого умислу та необережності. Констатовано, що вчинення самогубства шляхом необережності є неможливим. Проаналізовано позицію, що навмисне вбивство себе малолітніми не можна вважати самогубством і такі дії варто кваліфікувати як «нещасний випадок» та піддано цю позицію критиці

Біографія автора

Назар Михайлович Задорожний, Національний університет «Львівська політехніка»

Аспірант

Інститут права, психології та інноваційної освіти

Посилання

  1. Suicide mortality rate (per 100,000 population) – Ukraine (2022). The World Bank. Available at: https://data.worldbank.org/indicator/SH.STA.SUIC.P5?end=2019&locations=UA&start=2000&view=chart Last accessed: 21.02.2022
  2. Suicide rate estimates, age-standardized. Estimates by country (2022). World Health Organization. Available at: https://apps.who.int/gho/data/node.main.MHSUICIDEASDR?lang=en Last accessed: 21.02.2022
  3. Nikitin, Yu., Denysov, S., Streltsov, Ye. (2018). Kryminolohiia. Kharkiv: Pravo, 416.
  4. Zhabokrytskyi, S. (1996). Vyznachennia poniattia «samohubstvo» ta yoho dyferentsiatsiia z inshymy vypadkamy smerti. Kyiv: MOZ Ukrainy, Ukr. tsentr nauk. med. informatsii ta patentno-litsenz. roboty, Ukr. NDI sots. ta sud. psykhiatrii, 18.
  5. Shestopalova, L. M. (2001). Samohubstvo ta dovedennia do samohubstva: zakhody protydii. Kyiv.
  6. Shkuro, V. V. (2017). Suitsydalnist v Ukraini: kryminolohichna kharakterystyka ta protydiia. Kharkiv: Panov, 262.
  7. Ivanov, Yu., Dzhuzha, O. (2006). Kryminolohiia. Kyiv: PALYVODA AV, 264.
  8. Ternavska, A. A. (2019). Zapobihannia suitsydu sered zasudzhenykh u vypravnykh koloniiakh Ukrainy. Kyiv.
  9. Melnyk, M. I., Khavroniuk, M. I. (2019). Naukovo-praktychnyi komentar kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Kyiv: VD "Dakor", 1384.
  10. Vodnik, V. (2013). Samohubstvo: prychyny ta shliakhy profilaktyky. Visnyk Natsionalnoho universytetu Yurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho. Seriia: Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia, 3, 140–160.
  11. Diurkgeim, E. (1994). Samoubiistvo: Sotciologicheskii etiud. Moscow: Mysl, 399.
  12. Douglas, J. D. (1970). The Social Meanings of Suicide. Princeton: Princeton University Press, 398.
  13. Bahr, A. (2013). Between “Self-Murder” and “Suicide”: The Modern Etymology of Self-Killing. Journal of Social History, 46 (3), 620–632. doi: http://doi.org/10.1093/jsh/shs119
  14. Ternavskaia, A. A. (2017). Poniatie suitcida sredi osuzhdennykh v ispravitelnykh koloniiakh Ukrainy, ego vidy. Vestnik Akademii MVD Respubliki Belarus, 2 (34), 257–261.
  15. Suicide (2021). World Health Organization. Available at: http://www.emro.who.int/health-topics/suicide/feed/atom.html Last accessed: 21.02.2022
  16. Facts About Suicide (2021). Centers for Disease Control and Prevention. Available at: https://www.cdc.gov/suicide/facts/index.html Last accessed: 21.02.2022
  17. Evans, G., Farberow, N. L. (2003). The Encyclopedia of Suicide. New York: Facts on File, Inc., 329.
  18. Suicide (2021). APA Dictionary of Psychology. Available at: https://dictionary.apa.org/suicide Last accessed: 21.02.2022
  19. Polotovskaia, I. L. (2010). Smert i samoubiistvo: Rossiia i mir. Saint Petersburg: Dmitrii Bulanin, 327.
  20. Zhuravel, A. A., Belyakova, S. M. (2017). Social and psychological characteristics of students with suicidal intent. Young Scientist, 5, 207–210.
  21. Pro zatverdzhennia Poriadku vzaiemodii mizh orhanamy ta pidrozdilamy Natsionalnoi politsii, zakladamy okhorony zdorov’ia ta orhanamy prokuratury Ukrainy pry vstanovlenni faktu smerti liudyny (2017). Ministerstvo vnutrishnikh sprav Ukrainy, Ministerstvo okhorony zdorov’ia Ukrainy, Heneralna prokuratura Ukrainy nakaz No. 807/1193/279. 29.09.2017. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1299-17#Text Last accessed: 21.02.2022
  22. Бусол, О. та ін. (2020). Кримінологія.
  23. Freeling, B. S., Doubleday, Z. A., Dry, M. J., Semmler, C., Connell, S. D. (2021). Better Writing in Scientific Publications Builds Reader Confidence and Understanding. Frontiers in Psychology, 12. doi: http://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.714321
  24. Plavén-Sigray, P., Matheson, G. J., Schiffler, B. C., Thompson, W. H. (2017). The readability of scientific texts is decreasing over time. eLife, 6. doi: http://doi.org/10.7554/elife.27725
  25. Hawton, K., Saunders, K. E., O’Connor, R. C. (2012). Self-harm and suicide in adolescents. The Lancet, 379 (9834), 2373–2382. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(12)60322-5
  26. Brådvik, L. (2018). Suicide Risk and Mental Disorders. International Journal of Environmental Research and Public Health, 15 (9), 2028. doi: http://doi.org/10.3390/ijerph15092028
  27. Petrosky, E., Ertl, A., Sheats, K. J., Wilson, R., Betz, C. J., Blair, J. M. (2020). Surveillance for Violent Deaths – National Violent Death Reporting System, 34 States, Four California Counties, the District of Columbia, and Puerto Rico, 2017. MMWR. Surveillance Summaries, 69 (8), 1–37. doi: http://doi.org/10.15585/mmwr.ss6908a1
  28. Kleespies, P. M. (2000). Emergencies in mental health practice: Evaluation and management. Guilford Press, 450.
  29. Kolesnichenko, O. S., Matsehora, Ya. V., Prykhodko, I. I. et. al. (2016). Profilaktyka samohubstv sered viiskovosluzhbovtsiv Natsionalnoi hvardii Ukrainy. Kharkiv: NA NHU, 117.
  30. Turecki, G., Brent, D. A. (2016). Suicide and suicidal behaviour. The Lancet, 387 (10024), 1227–1239. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(15)00234-2
  31. Neoberezhnist ta yii vydy (2022). Kryminalnyi kodeks Ukrainy, st. 25. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n110 Last accessed: 21.02.2022
  32. Venediktova, I. (2021). Tsohorich zrosla kilkist dytiachykh suitsydiv. Ukrinform. Available at: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3256960-cogoric-zrosla-kilkist-ditacih-suicidiv-venediktova.html Last accessed: 21.02.2022

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-31

Як цитувати

Задорожний, Н. М. (2022). Кримінологічний та кримінально-правовий аспекти визначення самогубства. ScienceRise: Juridical Science, (1(19), 64–69. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.253666

Номер

№ 1(19) (2022)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Nazar Zadorozhnyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.