Тенденції міжнародних відносин в Індійсько-Тихоокеанському регіоні

Автор(и)

  • Сергій Костянтинович Асатуров Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0003-3177-0510
  • Андрій Юрійович Мартинов Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Україна https://orcid.org/0000-0002-9802-5980

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.254248

Ключові слова:

Австралія, глобалізація, Індійсько-тихоокеанський регіон, Індія, Китай, міжнародні відносини, регіональна безпека, США, Японія

Анотація

Глобальний регіон Індійського і Тихого океанів відіграє дедалі більшу роль у сучасних міжнародних відносин. На початку ХХІ століття згаданий регіон є перехрестям різних інтересів великих держав. Провідну роль продовжують відігравати США. Пентагон запровадив поняття Індійсько-Тихоокеанський регіон. З військово-стратегічної точки зору це поняття є символом американсько-китайської конкуренції. Цей процес загострився за адміністрації Трампа в 2017-2020 роках. Адміністрація Байдена консолідує регіональні демократії. Ключову роль у цьому процесі відіграють Австралія, Індія, Японія. Європейський Союз просуває цінності та ідеї демократії у Індійсько-Тихоокеанський регіон. Китай є важливим торговельним партнером ЄС. Посилення китайсько-американської конфронтації на початку 2022 року спровокувало блокування процесу набуття чинності угоди між Китаєм та ЄС про вільну торгівлю та інвестиції.

На початку 2022 року США, Велика Британія та Австралія оголосили про створення військового союзу. Індія та Японія стурбовані посиленням військової могутності Китаю. Аналогічну позицію займає Республіка Корея. Гарячими точками протистояння в регіоні є Тайвань, Корейський півострів, спірні острови Спратлі. Дестабілізує регіональну безпеку індійсько-пакистанський конфлікт навколо Кашміру. Фактично Індійсько-Тихоокеанський регіон є прикладом складної мультиполярної системи міжнародних відносин. Ця система є більш ризикованою з точки зору безпеки. Функціонування внутрішніх регіональних і міжрегіональних мереж комунікацій ускладнено військово-технічними, екологічними, демографічними, соціокультурними, міждержавними протиріччями. Формування регіональної системи безпеки лімітується політичними проблемами. У Індійсько-Тихоокеанському регіоні співіснують постмодерні демократії на зразок Австралії, Індії, Японії та модернізована китайська автократія і північно-корейська диктатура сталінського типу. Баланс інтересів підтримується США та Євросоюзом. Цей баланс є мінливим і не прогнозованим

Біографії авторів

Сергій Костянтинович Асатуров, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кандидат історичних наук, доцент

Кафедрa міжнародних відносин і соціальних наук

Андрій Юрійович Мартинов, Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine

Доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник

Відділ історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України

Посилання

  1. Horodnia, N. D. (2014). Skhidna Aziia u zovnishnii politytsi SShA (1989–2013). Kyiv, 528.
  2. Brendon, P. (2010). Upadok i razrushenie Britanskoi imperii. 1781–1997. Moscow, 983.
  3. Baranovskii, V. G. (1986). Evropeiskoe soobshchestvo v sisteme mezhdunarodnykh otnoshenii. Moscow.
  4. Gyngell, A. (2005). Ausralien’s Emerging Global Role. Available at: https://www.jstor.org/stable/45318022
  5. Relations with the EU. Available at: https://belgium.embassy.gov.au/bsls/relations.html
  6. Foreign Policy White Paper 2017. Available at: https://www.dfat.gov.au/sites/default/files/2017-foreign-policy-white-paper.pdf
  7. Holtz, A. (2006). Unruhe in Australiens «Hinterhof». Internationale Politik. Available at: https://internationalepolitik.de/de/unruhe-australiens-hinterhof
  8. The U.S. Vision of the Indo-Pacific Region // https://www.state.gov/the-us-vision-for-the-indo-pacific-region-2/
  9. Mizhnarodni vidnosyny ta zovnishnia polityka (1980–2000 roky) (2001). Kyiv, 624.
  10. Sampson, T. (2017). Brexit: The Economics of International Disintegration. Journal of Economic Perspectives, 31 (4), 163–184. doi: http://doi.org/10.1257/jep.31.4.163
  11. Mirakian, E. G. (2007). ASEAN – EES: nachalo dialoga (1971–1984). Vostok (Oriens), 6, 134–139.
  12. Joint Statement of the 8th India – EU Summit on Delhi (2007). Available at: https://mea.gov.in/in-focus-article.htm?3385/Joint+Statement+issued+after+the+8th+IndiaEU+Annual+Summit
  13. Dussel, P. (2006). China und Lateinamerika. Hat die „Exportorientierte Entwicklung“ angesichts der Exportoffensive Chinas noch eine Chance? PROKLA. Zeitschrift für kritische Sozialwissenschaft, 1.
  14. Khanna, P. (2008). The Second World: Empires and Influence in the New Global Order. London, 496.
  15. Shutcin, G. (2005). Vneshniaia politika KNR v usloviiakh globalizatcii. Aziia i Afrika segodnia, 3, 25–29.
  16. Noskov, M. G. (2008). ES i Iaponiia: otnosheniia bez kompromissov. Sovremennaia Evropa, 2, 8–24.
  17. Achkasov, V. A., Lantcov, S. A. (Eds.) (2007). Mirovaia politika i mezhdunarodnye otnosheniia. Saint Petersburg, 448.
  18. EU-China. Close Partner, growing responsibilities. A policy paper on EU-China trade and investment (2006). European Commission. Brussels, COM 631. Available at: http://www.trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2006/october/tradoc_130791.pdf
  19. Australien, Commonwealth of Australia (1998). Der Fischer Weltalmanach. Zahlen. Daten. Fakten. Frankfurt am Mein.
  20. Gehler, M. (2002). Europa. Von der Utopie zum Euro. Frankfurt-am-Mein, 400.
  21. Usov, V. (1998). Indiiskii okean. Integratcionnye protcessy nabiraiut oboroty. Aziia i Afrika segodnia, 7.
  22. Global Europe competing in the world. A contribution to the EU’s growth and jobs strategy. Directorate General for Trade (2006). Brussels.
  23. Friedrich S. 2000China und die Europäische Union. Europas Weltpolitische Rolle aus chinesischer Sicht. Hamburg,.
  24. Zhukov, S. V. (2007). Energeticheskie interesy Kitaia v Tcentralnoi Azii. Vostok (Oriens), 6.
  25. Skrobek, T. (2006). Implosion eines Traumes. Internationale Politik Available at: https://www.internationalepolitik.de/de/implosion-eines-traumes
  26. Katzenstein, P. (2005). A World of Regions. Asia and Europe in the American imperial. New York.
  27. Nürnberger Erklärung zur Vertieften Partnerschaft zwischen EU und ASEAN verabschiedet auf der 16.EU-ASEAN Außenministerkonferenz am 15.März 2007 (2007). Internatonale Politik, 3.
  28. Europa. Ereignisse und Entwicklungen seit 1945. Neuausgabe das ganze Europa (1999). Zeitgeschichte, Staaten, Perspektiven. Freiburg im Breisgau. 1999.
  29. Messner, D. (2007). The European Union: Protagonist in a Multilateral World order or Peripheral Power in the «Asia-Pacific» century? Internationale Politik, 1.
  30. Nethery, A. (2019). Australian’s Refugee Detention Regime: Offshore and Unaccountable. Current History, 118 (809), 222–228. doi: http://doi.org/10.1525/curh.2019.118.809.222
  31. Chang, L. (2020). Hopes and Doubs in Beijing. Available at: https://www.foreignaffairs.com/articles/united-states/2020-11-13/hopes-and-doubts-beijing
  32. Schmilewski, J. (2018). Bauboom in Melbourne. Internationale Politik. Available at: https://www.internationalepolitik.de/de/bauboom-melbourne
  33. Susbielle, J. (2007). China-USA. Der Programmierte Krieg. Aus dem Französischen. Berlin, 272.
  34. The meanity of RCEP the word’s biggest trade agreement (2020). Available at: https://www.economist.com/finance-and-economics/2020/11/15/the-meaning-of-rcep-the-worlds-biggest-trade-agreement
  35. Wainwright, E., Harris, M. (2005). Lektionen aus dem Südpazifik. Available at: https://internationalepolitik.de/de/lektionen-aus-dem-suedpazifik
  36. Westley, M. (2010). Australia Faces a Changing Asia. Current History, 109 (728), 227–231. doi: https://doi.org/10.1525/curh.2010.109.728.227
  37. Kalkhof M. Chinas Sieg, Europas Problem.
  38. U.S. Relations with Australia. Available at: https://www.state.gov/u-s-relations-with-australia/
  39. Bzhezinskii, Z. (2007). Eshche odin shans. Tri prezidenta i krizis amerikanskoi sverkhderzhavy. Moscow.
  40. Australische Elite Soldaten begingen Kriegsverbrechen in Afghanistan (2020). Available at: https://www.welt.de/politik/ausland/article220484344/australische-elite-soldaten-begingen-kriegsverbrechen-in-afghanistan.html
  41. Mann, M. (2005). Geschichte Indiens. Vom 18. bis zum 21. Jahrhundert. Paderborn, 431.
  42. Hantinhton, S. (2006). Protystoiannia tsyvilizatsii ta zmina svitovoho poriadku. Lviv, 474.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-31

Як цитувати

Асатуров, С. К., & Мартинов, А. Ю. (2022). Тенденції міжнародних відносин в Індійсько-Тихоокеанському регіоні . ScienceRise: Juridical Science, (1(19), 70–76. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.254248

Номер

Розділ

Юридичні науки