Тенденції міжнародних відносин в Індійсько-Тихоокеанському регіоні
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.254248Ключові слова:
Австралія, глобалізація, Індійсько-тихоокеанський регіон, Індія, Китай, міжнародні відносини, регіональна безпека, США, ЯпоніяАнотація
Глобальний регіон Індійського і Тихого океанів відіграє дедалі більшу роль у сучасних міжнародних відносин. На початку ХХІ століття згаданий регіон є перехрестям різних інтересів великих держав. Провідну роль продовжують відігравати США. Пентагон запровадив поняття Індійсько-Тихоокеанський регіон. З військово-стратегічної точки зору це поняття є символом американсько-китайської конкуренції. Цей процес загострився за адміністрації Трампа в 2017-2020 роках. Адміністрація Байдена консолідує регіональні демократії. Ключову роль у цьому процесі відіграють Австралія, Індія, Японія. Європейський Союз просуває цінності та ідеї демократії у Індійсько-Тихоокеанський регіон. Китай є важливим торговельним партнером ЄС. Посилення китайсько-американської конфронтації на початку 2022 року спровокувало блокування процесу набуття чинності угоди між Китаєм та ЄС про вільну торгівлю та інвестиції.
На початку 2022 року США, Велика Британія та Австралія оголосили про створення військового союзу. Індія та Японія стурбовані посиленням військової могутності Китаю. Аналогічну позицію займає Республіка Корея. Гарячими точками протистояння в регіоні є Тайвань, Корейський півострів, спірні острови Спратлі. Дестабілізує регіональну безпеку індійсько-пакистанський конфлікт навколо Кашміру. Фактично Індійсько-Тихоокеанський регіон є прикладом складної мультиполярної системи міжнародних відносин. Ця система є більш ризикованою з точки зору безпеки. Функціонування внутрішніх регіональних і міжрегіональних мереж комунікацій ускладнено військово-технічними, екологічними, демографічними, соціокультурними, міждержавними протиріччями. Формування регіональної системи безпеки лімітується політичними проблемами. У Індійсько-Тихоокеанському регіоні співіснують постмодерні демократії на зразок Австралії, Індії, Японії та модернізована китайська автократія і північно-корейська диктатура сталінського типу. Баланс інтересів підтримується США та Євросоюзом. Цей баланс є мінливим і не прогнозованим
Посилання
- Horodnia, N. D. (2014). Skhidna Aziia u zovnishnii politytsi SShA (1989–2013). Kyiv, 528.
- Brendon, P. (2010). Upadok i razrushenie Britanskoi imperii. 1781–1997. Moscow, 983.
- Baranovskii, V. G. (1986). Evropeiskoe soobshchestvo v sisteme mezhdunarodnykh otnoshenii. Moscow.
- Gyngell, A. (2005). Ausralien’s Emerging Global Role. Available at: https://www.jstor.org/stable/45318022
- Relations with the EU. Available at: https://belgium.embassy.gov.au/bsls/relations.html
- Foreign Policy White Paper 2017. Available at: https://www.dfat.gov.au/sites/default/files/2017-foreign-policy-white-paper.pdf
- Holtz, A. (2006). Unruhe in Australiens «Hinterhof». Internationale Politik. Available at: https://internationalepolitik.de/de/unruhe-australiens-hinterhof
- The U.S. Vision of the Indo-Pacific Region // https://www.state.gov/the-us-vision-for-the-indo-pacific-region-2/
- Mizhnarodni vidnosyny ta zovnishnia polityka (1980–2000 roky) (2001). Kyiv, 624.
- Sampson, T. (2017). Brexit: The Economics of International Disintegration. Journal of Economic Perspectives, 31 (4), 163–184. doi: http://doi.org/10.1257/jep.31.4.163
- Mirakian, E. G. (2007). ASEAN – EES: nachalo dialoga (1971–1984). Vostok (Oriens), 6, 134–139.
- Joint Statement of the 8th India – EU Summit on Delhi (2007). Available at: https://mea.gov.in/in-focus-article.htm?3385/Joint+Statement+issued+after+the+8th+IndiaEU+Annual+Summit
- Dussel, P. (2006). China und Lateinamerika. Hat die „Exportorientierte Entwicklung“ angesichts der Exportoffensive Chinas noch eine Chance? PROKLA. Zeitschrift für kritische Sozialwissenschaft, 1.
- Khanna, P. (2008). The Second World: Empires and Influence in the New Global Order. London, 496.
- Shutcin, G. (2005). Vneshniaia politika KNR v usloviiakh globalizatcii. Aziia i Afrika segodnia, 3, 25–29.
- Noskov, M. G. (2008). ES i Iaponiia: otnosheniia bez kompromissov. Sovremennaia Evropa, 2, 8–24.
- Achkasov, V. A., Lantcov, S. A. (Eds.) (2007). Mirovaia politika i mezhdunarodnye otnosheniia. Saint Petersburg, 448.
- EU-China. Close Partner, growing responsibilities. A policy paper on EU-China trade and investment (2006). European Commission. Brussels, COM 631. Available at: http://www.trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2006/october/tradoc_130791.pdf
- Australien, Commonwealth of Australia (1998). Der Fischer Weltalmanach. Zahlen. Daten. Fakten. Frankfurt am Mein.
- Gehler, M. (2002). Europa. Von der Utopie zum Euro. Frankfurt-am-Mein, 400.
- Usov, V. (1998). Indiiskii okean. Integratcionnye protcessy nabiraiut oboroty. Aziia i Afrika segodnia, 7.
- Global Europe competing in the world. A contribution to the EU’s growth and jobs strategy. Directorate General for Trade (2006). Brussels.
- Friedrich S. 2000China und die Europäische Union. Europas Weltpolitische Rolle aus chinesischer Sicht. Hamburg,.
- Zhukov, S. V. (2007). Energeticheskie interesy Kitaia v Tcentralnoi Azii. Vostok (Oriens), 6.
- Skrobek, T. (2006). Implosion eines Traumes. Internationale Politik Available at: https://www.internationalepolitik.de/de/implosion-eines-traumes
- Katzenstein, P. (2005). A World of Regions. Asia and Europe in the American imperial. New York.
- Nürnberger Erklärung zur Vertieften Partnerschaft zwischen EU und ASEAN verabschiedet auf der 16.EU-ASEAN Außenministerkonferenz am 15.März 2007 (2007). Internatonale Politik, 3.
- Europa. Ereignisse und Entwicklungen seit 1945. Neuausgabe das ganze Europa (1999). Zeitgeschichte, Staaten, Perspektiven. Freiburg im Breisgau. 1999.
- Messner, D. (2007). The European Union: Protagonist in a Multilateral World order or Peripheral Power in the «Asia-Pacific» century? Internationale Politik, 1.
- Nethery, A. (2019). Australian’s Refugee Detention Regime: Offshore and Unaccountable. Current History, 118 (809), 222–228. doi: http://doi.org/10.1525/curh.2019.118.809.222
- Chang, L. (2020). Hopes and Doubs in Beijing. Available at: https://www.foreignaffairs.com/articles/united-states/2020-11-13/hopes-and-doubts-beijing
- Schmilewski, J. (2018). Bauboom in Melbourne. Internationale Politik. Available at: https://www.internationalepolitik.de/de/bauboom-melbourne
- Susbielle, J. (2007). China-USA. Der Programmierte Krieg. Aus dem Französischen. Berlin, 272.
- The meanity of RCEP the word’s biggest trade agreement (2020). Available at: https://www.economist.com/finance-and-economics/2020/11/15/the-meaning-of-rcep-the-worlds-biggest-trade-agreement
- Wainwright, E., Harris, M. (2005). Lektionen aus dem Südpazifik. Available at: https://internationalepolitik.de/de/lektionen-aus-dem-suedpazifik
- Westley, M. (2010). Australia Faces a Changing Asia. Current History, 109 (728), 227–231. doi: https://doi.org/10.1525/curh.2010.109.728.227
- Kalkhof M. Chinas Sieg, Europas Problem.
- U.S. Relations with Australia. Available at: https://www.state.gov/u-s-relations-with-australia/
- Bzhezinskii, Z. (2007). Eshche odin shans. Tri prezidenta i krizis amerikanskoi sverkhderzhavy. Moscow.
- Australische Elite Soldaten begingen Kriegsverbrechen in Afghanistan (2020). Available at: https://www.welt.de/politik/ausland/article220484344/australische-elite-soldaten-begingen-kriegsverbrechen-in-afghanistan.html
- Mann, M. (2005). Geschichte Indiens. Vom 18. bis zum 21. Jahrhundert. Paderborn, 431.
- Hantinhton, S. (2006). Protystoiannia tsyvilizatsii ta zmina svitovoho poriadku. Lviv, 474.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Sergey Asaturov, Andrei Martynov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.