Огляд експоненціального зростання домашнього насільства на тлi Covid-19: теорії та перспективи

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.254309

Ключові слова:

COVID-19, домашнє насильство, південноафриканська система кримінального правосуддя, підтримка жертв

Анотація

Потреба в безперервних дослідженнях домашнього насильства може бути більш підтверджена експоненційним зростанням домашнього насильства, яке характеризувало глобальне панування коронавірусу. З 1994 року в Південній Африці зростає кількість випадків домашнього насильства; і незважаючи на існування правового захисту та законодавчих документів, які намагаються перешкодити домашньому насильству, насильницька поведінка продовжує поширюватися в різних сім’ях. Безперечно, спалах коронавірусу створив безліч наслідків для системи правосуддя Південної Африки та світу в цілому. Через спалах південноафриканський уряд оголосив про карантин, щоб пом’якшити поширення вірусу. Тим не менш, протягом тижня після карантину, Південноафриканські поліцейські служби (ПАПС) повідомили про шокуюче зростання кількості випадків гендерного насильства, про які повідомлялося, це склало приблизно 89 000. Локдаун в першу чергу передбачає, що жертви повинні бути замкнені зi зловмисниками на період, доки не буде визнано безпечним припинення карантину. Використовуючи систематичний огляд емпіричної літератури, стаття надає чотиристоронню кримінологічну перспективу (що включає теорію диференціальних асоціацій, класичну теорію, теорію фрустрації-агресії та теорію соціальних зв’язків) щодо зростання випадкiв домашнього насильства під час спалаху вірусу. Далі досліджуються наслідки COVID-19 у системі кримінального правосуддя з точки зору розгляду різноманітних випадків домашнього насильства в Республіці. Значно оцінюються фактори, що стосуються питань доступу до системи правосуддя під час карантину, поганого реагування поліції та повідомлення жертв, відчуття безпорадності з боку жертв, затримки правосуддя, а також системи підтримки жертв

Біографії авторів

Kholofelo A Rakubu, Tshwane University of Technology

Associate Professor (PhD in Criminology)

Department of Safety and Security

Sogo Angel Olofinbiyi, University of Venda

Senior Lecturer (PhD in Criminology & Forensic Studies)

Department of Criminal Justice, School of Law

Посилання

  1. AlTakarli, N. S. (2020). China’s Response to the COVID-19 Outbreak: A Model for Epidemic Preparedness and Management. Dubai Medical Journal, 3 (2), 44–49. doi: http://doi.org/10.1159/000508448
  2. Contini, C., Di Nuzzo, M., Barp, N., Bonazza, A., De Giorgio, R., Tognon, M., Rubino, S. (2020). The novel zoonotic COVID-19 pandemic: An expected global health concern. The Journal of Infection in Developing Countries, 14 (3), 254–264. doi: http://doi.org/10.3855/jidc.12671
  3. Wijoyo, H., Akbar, M. F., Safii, A. R., Prasada, D., Yusuf, A., Sudarsono, A., Widiyant, W. (2021). The Effect of Tax Stimulus during the COVID-19 Pandemic in Improving the Performance of Taxpayers. SSRN Electronic Journal. doi: http://doi.org/10.2139/ssrn.3873695
  4. Kunguma, O., Ncube, A., Mokhele, M. O. (2021). COVID-19 disaster response: South African disaster managers’ faith in mandating legislation tested? Jàmbá – Journal of Disaster Risk Studies, 13 (1). doi: http://doi.org/10.4102/jamba.v13i1.1099
  5. Navsaria, P. H., Nicol, A. J., Parry, C. D. H., Matzopoulos, R., Maqungo, S., Gaudin, R. (2020). The effect of lockdown on intentional and nonintentional injury during the COVID-19 pandemic in Cape Town, South Africa: A preliminary report. South African Medical Journal, 111 (2), 110–113. doi: http://doi.org/10.7196/samj.2021v111i2.15318
  6. Dlamini, N. J. (2021). Gender-based violence, twin pandemic to COVID-19. Critical Sociology, 47 (4-5), 583–590. doi: http://doi.org/10.1177/0896920520975465
  7. Anderson, C. A., Bushman, B. J. (2018). Media Violence and the General Aggression Model. Journal of Social Issues, 74 (2), 386–413. doi: http://doi.org/10.1111/josi.12275
  8. Weiss, B. R. (2020). Rhetorical and Organizational Typification of Domestic Violence, Sexual Assault, and Stalking as Discrete Forms of Violence. Social Problems, 68 (3), 625–641. doi: http://doi.org/10.1093/socpro/spaa007
  9. Cavanagh, K., Dobash, E., Dobash, R., Lewis, R. (2001). Remedial Work: Men’s strategic response to their violence against intimate female partners. Sociology, 35 (3), 695–714. doi: http://doi.org/10.1017/s0038038501000359
  10. Gulati, G., Kelly, B. D. (2020). Domestic violence against women and the COVID-19 pandemic: What is the role of psychiatry? International Journal of Law and Psychiatry, 71, 101594. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijlp.2020.101594
  11. Corcoran, J., Stephenson, M., Perryman, D., Allen, S. (2001). Perceptions and Utilization of a Police–Social Work Crisis Intervention Approach to Domestic Violence. Families in Society: The Journal of Contemporary Social Services, 82 (4), 393–398. doi: http://doi.org/10.1606/1044-3894.181
  12. Ishani, A. (2019). Violence Against Women (Domestic Violence, Rape, Marital Rape, Prostitution). SSRN Electronic Journal. doi: http://doi.org/10.2139/ssrn.3655112
  13. South Africa. Domestic Violence (1998). Act 116 of 1998. Pretoria: Government Printers.
  14. Frank, C. (2007). Quality Services Guaranteed? A Review of Victim Policy in South Africa, 137 Iss Monograph Series 1.
  15. Glantz, L., Spiegel, A. (1996). Violence and family life in contemporary South Africa: Research and Policy Issues. Human Science Research Council Issue 96.
  16. Anitha, S. (2019). Understanding Economic Abuse Through an Intersectional Lens: Financial Abuse, Control, and Exploitation of Women’s Productive and Reproductive Labor. Violence Against Women, 25 (15), 1854–1877. doi: http://doi.org/10.1177/1077801218824050
  17. The National Prosecuting Authority (2004). The Service Charter for Victims of Crime in South Africa, 8.
  18. Global and regional estimates of violence against women. Prevalence and health effects of intimate partner violence and non-partner sexual violence (2013). World Health Organisation. Geneva, 51.
  19. Tuerkheimer, D. (2004). Recognizing and Remedying the Harm of Battering: A Call to Criminalize Domestic Violence. The Journal of Criminal Law and Criminology, 94 (4), 959–1024. doi: http://doi.org/10.2307/3491414
  20. COVID-19 lockdown escalated GBV cases (2020). SABC News. Available at: https://www.sabcnews.com/sabcnews/covid-19-lockdown-escalated-gbv-cases/
  21. Preventing intimate partner violence and sexual violence against women: Taking action and generating evidence (2010). World Health Organisation. Geneva, 102.
  22. Vetten, L. (2014). The ghost of families past: Domestic violence legislation and policy in post-apartheid South Africa. Agenda, 28 (2), 48–57. doi: http://doi.org/10.1080/10130950.2014.927261
  23. Hass, A., Moloney, C., Chambliss, W. (2016). Criminology: Connecting Theory, Research and Practise. Rouledge, 728.
  24. Burke, R. H. (2018). An introduction to criminological theory. Routledge. doi: http://doi.org/10.4324/9781315204871
  25. Lilly, R., Cullen, F., Ball, R. (2018). Criminological Theory: Context and Consequences. New Jersey: Sage Publications, 592.
  26. Olofinbiyi, S. A. (2021). Exploring Youth Awareness of Cybercrime and Factors Engendering its Proliferation in Nigeria. African Renaissance, 18 (4), 319.
  27. Kirchhof, G.; Shohom, S. G., Knepper, P., Kett, M. (Eds.) (2010). History and a theoretical structure of victimology. International handbook of victimology. Boca Raton: Taylor and Francis.
  28. Pritchett, S., Moeller, K. (2021). Can social bonds and social learning theories help explain radical violent extremism? Nordic Journal of Criminology, 1–19. doi: http://doi.org/10.1080/2578983x.2021.1889133
  29. Akers, R. L. (2017). Social learning and social structure: A general theory of crime and deviance. Routledge. doi: http://doi.org/10.4324/9781315129587
  30. Laub, J. (2004). The life course of criminology in the United States. American society of criminology, 42 (1), 1–26. doi: http://doi.org/10.1111/j.1745-9125.2004.tb00511.x
  31. Schreck, C. J. (2014). Hirschi, Travis. The Encyclopedia of Theoretical Criminology. John Wiley & Sons, 1–3. doi: http://doi.org/10.1002/9781118517390.wbetc133
  32. Schmalleger, F. (2013). Criminology Today: An Integrative Introduction. New Jersey: Pearson.
  33. Merton, R. K. (1938). Social structure and anomie. American Sociological Review, 3 (5), 672–682.
  34. Binmore, K. (2021). Early Utilitarians. Springer Books, 108. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-74583-7
  35. Sutherland, E. (1939). Principles of Criminology. New York: Lippincott, 651.
  36. Dollard, J., Doob, L., Miller, N. (1939). Frustration and aggression. New Haven: Yale University Press, 190. doi: http://doi.org/10.1037/10022-000
  37. Warshaw, C., Brashler, P., Gil, J.; Mitchell, C. (Ed.) (2009). Mental health consequences of intimate partner violence. Intimate partner violence: a health-based perspective. London: Oxford University Press, 147–171.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-31

Як цитувати

Rakubu, K. A., & Olofinbiyi, S. A. (2022). Огляд експоненціального зростання домашнього насільства на тлi Covid-19: теорії та перспективи. ScienceRise: Juridical Science, (1(19), 46–56. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.254309

Номер

№ 1(19) (2022)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Kholofelo A Rakubu, Sogo Angel Olofinbiyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.