Особливості спрощеного провадження щодо кримінальних проступків в суді першої інстанції

Автор(и)

  • Ірина Володимирівна Оборонова Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Україна https://orcid.org/0000-0001-8618-9139

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.265189

Ключові слова:

диференціація, кримінальне провадження, судове провадження, суд першої інстанції, спрощене провадження, кримінальні проступки, прискорене судочинство

Анотація

Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків є диференційованим видом судового провадження в суді першої інстанції. Виокремлено три форми спрощення судового провадження щодо кримінальних проступків, зокрема: 1) з прискореним проведенням судового розгляду в судовому засіданні; 2) без проведення судового розгляду в судовому засіданні; 3) з проведенням судового розгляду без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Визначено перелік документів, наявність яких є передумовою для розгляду судом обвинувального акта в порядку спрощеного судового провадження. Автор констатує, що спрощене судове провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні обмежує право на справедливий суд, передбачене Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Встановлено, що особливостями спрощеного судового провадження щодо кримінальних проступків є: 1) процесуальна швидкість; 2) спрощення процесуальної форми; 3) більша ефективність у порівнянні із «звичайною» формою судового провадження; 4) змінена структура процесу доказування; 5) видозміна (обмеження) окремих засад кримінального провадження. Запропоновано визначення спрощеного судового провадження щодо кримінальних проступків. Визначено підстави для здійснення судового провадження у спрощеному порядку, зокрема: 1) матеріально-правову підставу (кваліфікація діяння обвинуваченого як кримінального проступку); 2) процесуальні підстави: а) наявність згоди обвинуваченого на такий порядок розгляду обвинувального акта; б) беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого проступку; в) визнання (неоспорювання) обвинуваченим встановлених під час дізнання обставин провадження; г) наявність ініціативи (клопотання) прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку

Біографія автора

Ірина Володимирівна Оборонова, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова

Аспірантка

Кафедра кримінального права та процесу

Посилання

  1. Trofymenko, V. M. (2017). Teoretychni ta pravovi osnovy dyferentsiatsii kryminalnoho protsesu Ukrainy. Kharkiv, 437.
  2. Hloviuk, I. V. (2021). Court proceedings of criminal misdemeanors in the court of the first instance: theory and practice. Pravo Ukrainy, 3, 61–72.
  3. Zadoya, K. (2015). Simplified proceedings concerning criminal offenses under the Criminal Pro-cedure Code of Ukraine of 2012 and the legislation of European countries. Visnyk kryminalnoho sudochynstva, 1, 29–39.
  4. Djurdjić, V. (2013). Fundamental Principles of Criminal Procedure Law and Forms of Simplified Proceedings in Criminal Matters. Simplified forms of procedure in criminal matters: regional criminal procedure legislation and experiences in application, 60–71.
  5. Škulić, M. (2013). Relation between the Principle of Truth and Simplified Forms of Criminal Proceedings. Simplified forms of procedure in criminal matters: regional criminal procedure legislation and experiences in application, 72–92.
  6. Smith, B. P. (2005). Did the Presumption of Innocence Exist in Summary Proceedings? Law and History Review, 23 (1), 191–199. doi: https://doi.org/10.1017/s0738248000000092
  7. Kotnik, S. (2004). The Emergence of Abbreviated Criminal Procedures in the Field of Criminal Law. Dilemmas of Contemporary Criminal Justice, 453–463.
  8. Feld, F. (2017). Choice of Court: Summary Trial or Trial on Indictment. PrecedentAULA 59, 142. Precedent 36. Available at: http://classic.austlii.edu.au/au/journals/PrecedentAULA/2017/59.html
  9. Jakulin, V. (2013). Simplified Forms of Proceedings in the Criminal Procedure Legislation in Slovenia. Simplified forms of procedure in criminal matters: regional criminal procedure legislation and experiences in application, 32–46.
  10. Radulović, D. (2013). Simplified Forms of Criminal Proceedings in the New Criminal Procedure Code in Montenegro. Simplified forms of procedure in criminal matters: regional criminal procedure legislation and experiences in application, 47–59.
  11. Bubalović, T. (2013). Summary Proceedings in Croation Criminal Legislation. Simplified forms of procedure in criminal matters: regional criminal procedure legislation and experiences in application, 284–312.
  12. Mitrović, L. (2013). Types of Simplified Procedure Used in Misdemeanour Matters in BiH. Simplified forms of procedure in criminal matters: regional criminal procedure legislation and experiences in application, 372–380.
  13. Jovanović, I., Stanisavljević, M. (2013). Summary Criminal Proceedings in Criminal Procedure Legislation of Serbia and Countries in the Region. Simplified forms of procedure in criminal matters: regional criminal procedure legislation and experiences in application, 351–365.
  14. Pavišić, B. (2013). Some Issues Concerning Summary Criminal Proceedings in European Criminal Law. Simplified forms of procedure in criminal matters: regional criminal procedure legislation and experiences in application, 313–329.
  15. Electronic summary proceedings. Korea сriminal justice portal. Available at: https://fgn.kics.go.kr/en/jsp/cjp/electronicSummaryProceedings.jsp
  16. Recommendation No. R (87) 18 of the Committee of Ministers to Member States Concerning the Simplification of Criminal Justice, adopted on 17 September 1987. Available at: https://rm.coe.int/16804e19f8
  17. Slutska, T. I. (2020). Shchodo pytannia sproshchenoho sudovoho provadzhennia stosovno kryminalnykh prostupkiv: analiz zakonodavstva. Protokol. Available at: https://protocol.ua/ru/shchodo_pitannya_sproshchenogo_sudovogo_provadgennya_stosovno_kriminalnih_prostupkiv_analiz_zakonodavstva
  18. Postanova Verkhovnoho Sudu vid 17 chervnia 2021 roku (sprava No. 397/784/20). Yedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen. Available at: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771993
  19. Case of Colozza v. Italy (Application No. 9024/80): Judgment of 12 February 1985. European Court of Human Rights. Available at: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57462
  20. Loboiko, L. M. (2002). Dopustymist sproshchennia poriadku sudovoho rozghliadu spravy u kryminalnomu protsesi zmishanoi formy. Sudova reforma v Ukraini: problemy i perspektyvy, 248–250.
  21. Forostianyi, A. V. (2013). Provedennia sproshchenoho sudovoho rozghliadu za novym Kryminalnym protsesualnym kodeksom Ukrainy. Yurydychnyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, 2, 64–68.
  22. Code of Criminal Procedure. Laws & Regulations Database of The Republic of China (Taiwan). Available at: https://law.moj.gov.tw/ENG/LawClass/LawAll.aspx?pcode=C0010001

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-30

Як цитувати

Оборонова, І. В. (2022). Особливості спрощеного провадження щодо кримінальних проступків в суді першої інстанції . ScienceRise: Juridical Science, (3(21), 26–31. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.265189

Номер

№ 3(21) (2022)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Iryna Oboronova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.