Застосування права на зупинення або повну чи часткову відмову від виконання обов’язку у разі невиконання зустрічного обов’язку іншою стороною
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2023.273886Ключові слова:
зобов’язання, зустрічні обов’язки, зустрічне надання, відмова від виконання, зупинення виконанняАнотація
Дослідження присвячене застосуванню права на зупинення або повну чи часткову відмову від виконання обов’язку у разі невиконання зустрічного обов'язку іншою стороною, яке передбачене у ч. 3 ст. 538 ЦК України.
Метою статті є визначення сфери та механізму застосування права кредитора на зупинення чи часткову або повну відмову від виконання у разі невиконання зустрічного обов’язку боржником (до яких зобов’язань застосовується вказане право та механізм його реалізації).
Матеріалом для дослідження послугували наукові праці цивілістів-класиків у сфері зобов’язального, а також дослідження українських вчених-цивілістів.
Результати дослідження. У ході статті автор з’ясовує, які обов’язки повинні вважатися зустрічними, розмежовано зустрічні та взаємозалежні обов’язки. Автором висвітлені питання застосування ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару. Доведено, що норма ч. 3 ст. 538 ЦК України може застосовуватися у певних випадках і до односторонніх правочинів. З’ясовано правову природу права на зупинення або повну чи часткову відмову від виконання обов’язку: автор дійшов висновку, що це є способом захисту цивільних прав та інтересів. Звернено увагу, що досліджуване право може застосовуватися у разі невиконання іншою стороною негативного зобов’язання.
Висновки. Право на зупинення чи відмову від виконання обов’язку застосовується у зобов’язаннях, в яких виконання є не одночасним, а передбачається певний порядок виконання сторонами своїх обов’язків. Вказане право можна застосувати у разі невиконання іншою стороною зобов’язання саме основного обов’язку, невиконання допоміжного обов’язку не надає права на зупинення чи відмову від виконання свого обов’язку іншою стороною
Посилання
- Novitckii, I. B., Luntc, L. A. (1950). Obshchee uchenie ob obiazatelstvakh. Moscow: Iuridicheskaia literatura, 418.
- Ioffe, O. S. (1975). Obiazatelstvennoe pravo. Moscow: Iuridicheskaia literatura, 880.
- Tsyban, A. A. (2018). Subiektyvnyi tsyvilnyi oboviazok yak element zoboviazalnoho pravovidnoshennia. Kharkiv, 226.
- Nadon, V. V. (2017). Sub’iektyvnyi obov’iazok yak element zmistu tsyvilnykh pravovidnosyn. Kharkiv: Pravo, 392.
- Dzera, O.V., Kuznietsova, N. S. (2018). Tsyvilne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna. Kyiv: Yurinkom Inter, 1176.
- Jenks, E. (1892). The History of the Doctrine of Consideration in English Law. London, 225.
- Ashley, C. D. (1913). The Doctrine of Consideration. Harvard Law Review, 26 (5), 429–436. doi: https://doi.org/10.2307/1326089
- Postanova vid 01.04.2020 r. u spravi No. 910/1102/20 (2020). Kasatsiinyi hospodarskyi sud Verkhovnoho Sudu. Available at: http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=96172747&red=10000376b47e3bd887c3198bd21a19f26f1fa0&d=5
- Baranova, L. M., Banasko, O. O., Spasybo-Fatieieva, I. V. (Ed.) (2012). Tsyvilnyi kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyi komentar. Tom 7. Zahalni polozhennia pro zobov’iazannia ta dohovir. Kharkiv: Straid, 736.
- Tolstoi, V. S. (1973). Ispolnenie obiazatelstv. Moscow: Iuridicheskaia literatura, 208.
- Gavze, F. I. (1968). Obiazatelstvennoe pravo (obshchie polozheniia). Minsk: Iz-vo BGU im. V. I. Lenina, 126.
- Sarbash, S. V. (2005). Ispolnenie dogovornogo obiazatelstva. Moscow: Statut, 640.
- Postanova vid 02.09.2020 r. u spravi No. 757/12906/19-ts (2020). Kyivskyi apeliatsiinyi sud. Available at: https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/84536731
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Valentyna Skrypnyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
