Відшкодування моральної шкоди працівнику, заподіяної внаслідок незаконного звільнення

Анотація

Працівник завжди є слабшою стороною у трудових правовідносинах, адже саме власник визначає характер, режим і умови праці, розмір заробітної плати, порядок нарахування премій і стягнень. Враховуючи зазначене, в Основному Законі України всім працюючим гарантується захист від незаконного звільнення. У випадку ж зловживань збоку власника, працівник, між іншим, має право вимагати відшкодування моральної шкоди у випадку, якщо незаконне звільнення призвело до його страждань. Метою статті є визначення особливостей відшкодування моральної шкоди, заподіяної за вказаних обставин. У ході проведення дослідження з’ясовано умови, за яких моральна шкода при звільненні вважається заподіяною. Визначено підстави виникнення трудових правовідносин, якими є трудовий договір, контракт як особлива форма трудового договору та цивільно-правовий договір. Досліджено, що факт перебування у трудових правовідносинах може встановлюватися у позасудовому (шляхом проведення переговорів з роботодавцем або направлення звернень одночасно до територіальних органів Державної служби України з питань праці та Державної податкової служби України) чи судовому порядку (визначається на підставі ст. 315 ЦПК України). Встановлено, що моральні страждання особи, яка постраждала від незаконного звільнення, можуть проявлятися у негативних психічних станах потерпілого (стрес, депресія, тривога), які відбиваються у його свідомості. Обґрунтовано, що в українському законодавстві прямо не перераховані дії, які викликають страждання працівника, втім КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав останнього. Встановлено, що до вимог про відшкодування моральної шкоди, у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк. Однак у разі його пропуску з поважних причин, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може його поновити