Організаційно-правове забезпечення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні: міжнародні стандарти та національна практика

Анотація

Метою статті є дослідження стану та тенденцій розвитку організаційно-правового забезпечення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні крізь призму міжнародних стандартів. Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання: розкрити зміст та значення концепції інтегрованої системи інспекції праці; охарактеризувати вплив міжнародних стандартів на організаційно-правове забезпечення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні; визначити тенденції розвитку організаційно-правового забезпечення нагляду і контролю у сфері праці. Під час проведення дослідження використовувалися загальнофілософський метод діалектики, системний та структурно-функціональний загальнонаукові методи, герменевтичний, формально-юридичний та прогностичний спеціально-юридичні методи. Їх сукупність дала змогу дослідити зміст та призначення ініційованого та підтримуваного Міжнародною організацією праці інтегрованого підходу до інспекції праці. Такий підхід охоплює безпеку та гігієну праці, трудові відносини, умови праці, та передбачає формування цілісної системи інспекції праці з інтеграцією адміністративних, процедурних і технічних її елементів шляхом синхронного втілення заходів на міжнародному, національному (державному), галузевому (секторальному) та виробничому (місцевому, операційному) рівнях задля підвищення ефективності захисту трудових прав. З позиції аналізу правових інструментів названих рівнів проаналізовано тенденції організаційно-правового забезпечення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні. По-перше, це функціональна інтеграція / концентрація функцій в єдиній державній службі інспекції праці. По-друге, координація та консолідація зусиль Держпраці, державних органів, що мають спільні завдання з інспекцією праці, органів місцевого самоврядування та соціальних партнерів. По-третє, модернізація національної системи управління безпекою працівників на роботі на принципах проактивності, запобігання виробничим ризикам, посилення ролі внутрішнього контролю роботодавця за забезпеченням належних, безпечних та гідних умов праці. По-четверте, тенденція розширення практики поєднання заходів нагляду (контролю) з превентивними, інформаційно-консультативними та аналітичними заходами.