Парламентська дипломатія в європейському та азійському регіонах: міжнародно-правова основа та порівняльний аналіз

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2024.309060

Ключові слова:

парламентаризм, парламентська дипломатія, міжнародні договори, парламентські асамблеї, міжпарламентська діяльність, Європа, Азія

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей парламентської дипломатії в європейському та азійському регіонах. Зясовано, що переважно у загальнотеоретичних, конституційно-правовоих і міжнародно-правових дослідженнях привертається увага до сутнісних характерстик даного феномену, здійснення парламентської дипломатії за участю європейських держав, їх парламентів, на відміну від інституту парламентської дипломатії в азійському чи інших регіонах. Дана форма міжнародного співробітництва у сфері парламентаризму базується на міжнародній договірній основі (Статут Ради Європи, Статут ПС ОІС) внутрішньоорганізаційних актахт (Правила процедури ПАОБСЄ) тощо. Інституційні механізми реалізації парламентської дипломатії включають у Європі – ПАРЄ, ПА ОБСЄ, ПАЧЕС, ПА ГУАМ, Парламентська Асамблея Середземномор’я, незалежні парламентські організації (Міжпарламентський Союз ) і т.д.; в Азії – АПА, Азійський форум парламентарів з народонаселення і розвитку, Асоціацію регіонального співробітництва Південної Азії, Нараду зі взаємодії та зміцнення заходів довіри в Азії, ПС ОІС, Тюркську раду, Шанхайську організацію співробітництва та ін.

Україна в особі парламентських делегацій бере активну участь у парламентській дипломатії європейського регіону, особливо у звязку з повномасштабним вторгненням рф та необхідністю міжнародної підтримки. Разом з тим, очевидна потреба координації та взаємодії відповідних парламентських асамблей і парламентських союзів різних регіонів сучасного світу, у контексті глобалізації та інтеграції, зміцнення демократії, міжнародної безпеки і правопорядку

Біографії авторів

Наталія Василівна Камінська, Національний авіаційний університет

Доктор юридичних наук, професор

Кафедра міжнародного права та порівняльного правознавства

Артем Вадимович Ковальов, Юридична компанія "Приходько та Партнери"

Кандидат юридичних наук, керівник практики кримінального права

Посилання

  1. Serohin, V. O. (2017). Inter-parliamentary cooperation: concept, indicates, principles. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Law, 23, 46–50.
  2. Shvartseva, M. I. (2015). Parlamentska (Konsultatyvna) Asambleia Rady Yevropy. [PhD dissertation; Natsionalnoho yurydychnoho universytetu imeni Yaroslava Mudroho].
  3. Voitsikhovskyi, A. V. (Ed.) (2021). Prava liudyny u mizhnarodnomu pravi. Kharkiv: OOO «Planeta-Prynt», 404.
  4. Mytsyk, V. (2010). Prava liudyny u mizhnarodnomu pravi. Mizhnarodno-pravovi mekhanizmy zakhystu. Kyiv-Odesa, 722.
  5. Proniuk, N. V. (2010). Suchasne mizhnarodne pravo. Kyiv: KNT, 280.
  6. Merezhko, O. O. (2010). Problemy teorii mizhnarodnoho publichnoho ta pryvatnoho prava. Kyiv, 320.
  7. Dmytro Kuleba: Aziiska stratehiia vzhe prynosyt konkretni rezultaty ta vidkryvaie novi horyzonty dlia Ukrainy (2022). Available at: https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-azijska-strategiya-vzhe-prinosit-konkretni-rezultati-ta-vidkrivaye-novi-gorizonti-dlya-ukrayini
  8. Kaminska, N. V. (2022). Parliamentary diplomacy and its importance in the conditions of martial law. Alʹmanah Prava, 13, 68–72. https://doi.org/10.33663/2524-017x-2022-13-10
  9. Kaminska , N. V. (2022). Parlamentska dyplomatiia yak fenomen suchasnoi polityko-pravovoi diisnosti: problemy kontseptualizatsii ta rozvytku. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, 3, 40–51. https://doi.org/10.32886/instzak.2022.03.04
  10. Shemshuchenko, Yu. S., Denysov, V. N. et al. (Eds.) (2019). Entsyklopediia mizhnarodnoho prava. Vol. 3. M–Ia. Kyiv: Akadem periodyka, 992.
  11. Parlamentaryzm: reiestr terminiv i poniat (2012). Kyiv: K.I.S., 512.
  12. Maksak H. Parlamentskyi vymir diialnosti mizhnarodnykh orhanizatsii. Portal zovnishnoi polityky. Available at: http://fpp.com.ua/topic/parlamentskyj-vymir-diyalnosti-mizhnarodnyh-organizatsij/
  13. Parliamentary Dimension of the OSCE. Available at: https://www.oscepa.org/en/about-osce-pa/parliamentary-dimension-of-the-osce
  14. Zaichuk, V. O. (Ed.) (2015). Vstup do Yevropeiskoho parlamentskoho prava. Kyiv, 476.
  15. Ruslan Stefanchuk zaklykav PA OBSIe prysviatyty pidsumkovu deklaratsiiu v lypni temi zaharbnytskoi viiny rosii proty Ukrainy (2022). Available at: https://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/224599.html Last accessed: 14.07.2024
  16. OSCE Parliamentary Assembly’s Annual Session opens in Bucharest with calls for peace and stability through multilateralism (2024). Available at: https://www.oscepa.org/en/news-a-media/press-releases/press-2024/osce-parliamentary-assemblys-annual-session-opens-in-bucharest-with-calls-for-peace-and-stability-through-multilateralism
  17. Mizhnarodni orhanizatsii Azii. Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%97
  18. Asian parliamentary assembly. Available at: https://www.asianparliament.org/
  19. Amended Statute of the Parliamentary Union of the OIC Member States. Available at: https://en.puic.org/news/618
  20. Ukraine in the system of modern international legal order and European integration: problems of doctrine and practice in the context of modern humanitarian challenges (2022). Chernivtsi, 644.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-26

Як цитувати

Камінська, Н. В., & Ковальов, А. В. (2024). Парламентська дипломатія в європейському та азійському регіонах: міжнародно-правова основа та порівняльний аналіз. ScienceRise: Juridical Science, (2 (28), 55–60. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2024.309060

Номер

№ 2 (28) (2024)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Nataliia Kaminska, Artem Kovalov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.