Європейський досвід протидії дезінформаційним впливам

Анотація

Інформаційно-психологічні впливи, атаки та операції не мають фізичного прояву, але вони породжують дестабілізуючі внутрішні та зовнішні процеси в державі. Ці процеси викликають агресію, занепокоєння та невдоволення серед населення, що потенційно призводить до відкритого фізичного конфлікту. Використання мережі Інтернет дає екстремістським організаціям доступ до мас-медіа, поширюючи пропаганду, інформуючи про їхні цілі, завдання, заходи та форми підтримки. Автори наголошують на значному впливі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на посилення загроз політичній стабільності та безпеці будь-якої держави у зв’язку з поширенням дезінформації. Мета цієї роботи полягає у висвітленні зарубіжного досвіду щодо організаційно-правових заходів, які запобігають поширенню дезінформації, спрямованої на розпалювання ворожнечі та ненависті в державі. Дослідження базується на досвіді великих протестних акцій, організованих і координованих через соціальні мережі в Інтернет. Автори зазначають, що блоги, соціальні мережі, електронні карти та сайти відеохостингу наразі використовуються без обмежень для політичної дестабілізації. Соціальні мережі дозволяють отримати негайну підтримку однодумців і публікувати екстремістські матеріали, що сприяють ескалації соціально-політичних, етнічних та міжконфесійних конфліктів. Основними методами дослідження є компаративний аналіз, статистичний метод,  історичний метод, структурно-функціональний метод пізнання.  Вивчивши періоди становлення системи протидії поширенню дезінформації у ЄС, автори зробили висновки про те, що робота з протидії поширенню дезінформації ведеться комплексно й системно й постійно удосконалюється відповідно до викликів. В країнах ЄС напрацьована не лише практика протидії дезінформації, а й прийнятий масив нормативно-правових актів щодо упередження розповсюдження дезінформації. Європейський досвід демонструє важливість балансу між свободою слова та заходів з забезпечення безпеки в інформаційному просторі. Такий всеосяжний та концептуальний підхід повинен бути покладений в основу створення системи протидії поширенню дезінформації в Україні.