Засоби захисту інтересів відповідача у цивільному процесі (з огляду на стандарти європейської конвенції з прав людини та принципи цивільного судочинства)

Автор(и)

  • Світлана Сергіївна Бичкова Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України, Україна https://orcid.org/0000-0002-8227-2127

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2025.326607

Ключові слова:

цивільне судочинство, захист прав та інтересів, принципи цивільного судочинства, учасники судового процесу, відповідач, процесуальні права, процесуальні засоби захисту, докази, позов, зустрічне забезпечення

Анотація

За мету дослідження визначено формування максимально повної системи процесуальних засобів захисту інтересів відповідача, перевірка регламентованих у вітчизняному законодавстві засобів на відповідність їх стандартам, закріпленим у Європейській конвенції з прав людини, а також принципам цивільного судочинства.

Підґрунтям методології дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Зокрема під час дослідження було використано такі методи: порівняльно-правовий метод, метод індукції та дедукції, системний, догматичний і формально-логічний методи.

У результаті аналізу цивільного процесуального законодавства України встановлено, що на сьогодні на законодавчому рівні не визначено процесуальних засобів захисту інтересів відповідача. Тому при формуванні їх системи слід виходити із регламентованих ЦПК України процесуальних прав цього учасника справи, а також інших засобів, що спрямовані на забезпечення захисту його інтересів (зокрема, зустрічного забезпечення).

Обґрунтовано, що система засобів захисту інтересів відповідача має бути індивідуалізована під конкретного відповідного учасника справи. Адже у будь-якому разі слід виходити із інтересів і бажань певної особи. Проте до основних засобів захисту інтересів будь-якого відповідача можна віднести відзив, заперечення, зустрічний позов, зустрічне забезпечення.

З огляду на стандарти Конвенції і принципи цивільного судочинства доведено необхідність на законодавчому рівні закріпити право відповідача заявляти клопотання про залучення співвідповідача та про заміну неналежного відповідача.

Біографія автора

Світлана Сергіївна Бичкова, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України

Доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник

Відділ проблем приватного права та процесу

Посилання

  1. Bychkova, S. (2010). Selected Aspects of List of the Persons Who Participate Matters of Lawsuit Realization (Based on the legislation of Ukraine). Karlovarská právní revue: Recenzovaný časopis se zaměřením na právní vědu a praxi, kriminalistiku a forenzní disciplíny, (3), 78–84.
  2. Husarov, K. V., Mytchyk, D. R., Kaidanovych, I. M. (2024). Problems of application of the principles of equality and equal rights of the parties in the civil procedural legislation of Ukraine. Naukovi Perspektyvy, 5 (47), 1124–1138. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-5(47)-1124-1138
  3. Pasaylyuk, I. V. (2013). Сounterclaim as a special means of the defendant’s rights and interests protection. Naukovyi Visnyk Lvivskoho Derzhavnoho Universytetu Vnutrishnikh Sprav. Seriia Yurydychna, 4, 64–71.
  4. Kotsiuruba, A. (2020). Counterclaim as a special way to protect the rights of the defendant in the civil judiciary of Ukraine. Jurnalul Juridic National: Teorie si Practica, 5, 82–86.
  5. Kotsiuruba, A. (2020). Defendant’s objection in civil proceedings: legal nature. European Political and Law Discourse, 7 (4), 174–178. https://doi.org/10.46340/eppd.2020.7.4.26
  6. Kurylo, M. P., Kravchenko, I. O. (2024). Counter-security in civil proceedings. Juridical Scientific and Electronic Journal, 9, 80–83. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-9/18
  7. Ostrovska, L. A. (2018). Zustrichne zabezpechennia pozovu yak oboviazkovyi element instytutu zabezpechuvalnykh zakhodiv v tsyvilnomu protsesi. Novely Tsyvilnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy. Odesa: Feniks, 37–40. Available at: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/33a35b4e-85e9-41d0-a578-1557d2600926/content
  8. Alieksieieva, N. S. (2017). The meeting providing as means of defence of interests of defendant in civil procedure. Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii, 3, 42–46.
  9. Laban, O. (2020). Protection of the rights and interests of the defendant in civil proceedings. [PhD Dissertation].
  10. Evropeiska konventsiia z prav liudyny vid 04.11.1950 (1950). Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text
  11. Case of Melnyk v. Ukraine (Application no. 23436/03) of March 28, 2006 (2006). Available at: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-72888%22]}
  12. Tymoshenko, O. A., Tymoshenko, M. O., Bychkova, S., Omelko, I., Matvieieva, A. (2023). The current state and prospects for the development of mediation in Ukraine through the prism of the experience of the countries of the European Union. International Arbitration Law Review, 26 (4), 311–329.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-31

Як цитувати

Бичкова, С. С. (2025). Засоби захисту інтересів відповідача у цивільному процесі (з огляду на стандарти європейської конвенції з прав людини та принципи цивільного судочинства). ScienceRise: Juridical Science, (1(31), 10–14. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2025.326607

Номер

№ 1(31) (2025)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Svitlana Bychkova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.