Політика щодо персональних та конфіденційних даних

Деперсоналізація матеріалів судових справ та правозастосовної практики

Якщо автори використовують у своєму дослідженні матеріали судових рішень, актів органів правопорядку або інших офіційних документів, вони зобов’язані дотримуватися принципів конфіденційності та захисту приватного життя. У тексті статті ПІБ фізичних осіб (сторін спору, свідків, потерпілих тощо) мають бути замінені на буквено-цифрові позначення (наприклад, «Особа 1», «Громадянин А», «Відповідач Х») або узагальнені статуси. Виняток складають ПІБ публічних осіб (наприклад, державних службовців, політиків), якщо їхня діяльність безпосередньо пов'язана з предметом юридичного аналізу і дані були оприлюднені законним шляхом.

Дотримання професійної таємниці

Дані, що були отримані під час надання правничої допомоги, можуть бути включені в рукопис статті лише у випадку отримання письмової згоди від клієнта. Забороняється публікація даних досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що тривають, без письмового дозволу слідчого або прокурора. Публікації не повинні містити відомостей щодо ходу обговорення рішень у нарадчій кімнаті.

Емпіричні дані та інтерв’ю

Якщо авторські рукописи містять інформацію, що є продуктом соціальних чи інших опитувань, які мають на меті виявити думку опитуваної аудиторії, окремих фізичних осіб або організацій, на таку інформацію автором мають бути отримані відповідні дозволи. Розкриття цієї інформації в рукописах має будуватися на засадах нерозголошення конфіденційних та особистих даних, що базуються на Законі України "Про захист персональних даних" або інших законодавчих директивах щодо авторів не з території України.

У процесі проведення досліджень учасники опитування мають бути повністю поінформовані про мету досліджень та форми представлення його результатів, про наявність потенційних ризиків, пов'язаних з публікацією, а також надати письмову згоду про те, що їх відповіді можуть бути використані для наукового дослідження, в тому числі і його публікації. Якщо було отримано лише усну інформовану згоду, автори повинні надати обґрунтування відсутності письмової згоди та заяву про те, як було зафіксовано усну згоду.

У разі якщо дослідження включає вразливі групи населення (діти, біженці та інші переміщені особи, особи з інвалідністю тощо) автори несуть відповідальність за забезпечення належного дотримання всіх законів і правил, а також за отримання письмової згоди від законних представників учасників. По можливості, учасники також повинні дати свою згоду на включення до дослідження.

Редакція слідкує за тим, щоб усі заяви, зроблені автором на основі проведених опитувань, були обґрунтованими та не містили негативних та емоційних висловлювань чи тверджень, не мали елементів дискредитації окремих осіб чи організацій. Якщо такі факти будуть виявлені, редакція може попросити автора змінити текст або відхилити рукопис. Якщо у редакторів чи рецензентів виникають сумніви щодо наявності згоди, або в тому, що дослідження може мати наклепницький характер або розкриє конфіденційну інформацію, вони можуть надати запит на отримання від авторів письмового підтвердження згоди. У разі відмови авторів надати таке підтвердження, рукопис буде відхилено.

Якщо такі факти виявлені після опублікування статті, редакція застосовує заходи, передбачені політикою відкликання та виправлення опублікованих статей.