Оптимальне шкалювання для вимірювання стресу раннього періоду життя
Ключові слова:
психологічний стрес, опитувальники, математичні моделі, алгоритми, градуювання, статистика, обчислення, оптимальне градуювання, аналіз відповідностейАнотація
АКТУАЛЬНІСТЬ: Стрес у ранній період життя пов’язаний з високим ризиком як психологічних, так і фізіологічних проблем. Однак, інструменти, що використовують для реєстрації стресових подій у житті в епідеміологічних дослідженнях, не пройшли перевірку на валідність, надійність та узгодженість. Метою нашого дослідження було використання оптимального градуювання і аналізу відповідностей за методом головних компонент для категоріальних величин з метою виявлення внутрішньої структури і просторової геометрії змінних, отриманих з опитувальника, що вимірює стрес у ранній період життя. Вибір такого підходу був зумовлений його здатністю квантифікації категоріальних (номінальних і порядкових) шкал і зменшення розмірності даних з їх інтервальним визначенням.
МЕТОДИ: Опитувальник стресу у ранні періоди життя був запропонований учасникам української компоненти Європейського лонгітюдного дослідження вагітності і дитинства, коли їх діти досягли 3-х і 7-ми років. Алгоритм аналізу відповідностей за методом головних компонент для категоріальних величин використовували для оцінки відповідних інтегральних характеристик.
РЕЗУЛЬТАТИ: Використання вирахування і скорочення розмірностей щодо категоріальних змінних, які вимірюють стрес в 3-х і 7-ми-літніх дітей, дозволило виділити дві розмірності.
Перша розмірність, яка враховує основну частину дисперсії і пов’язана з усіма змінними у дослідженні, може бути проінтерпретована як загальний рівень стресу. Друга розмірність, яка враховує меншу, але все ж значну частину дисперсії, співставляє прив’язаність дитини до матері й отримання нового досвіду як елементи процесу розвитку.
ВИСНОВКИ: Використання оптимального градуювання до емпіричних даних зі стресу у ранній період життя дозволило сконструювати два інтегральні індикатори. Перший індикатор служить для вимірювання загального рівня стресу, а другий – для визначення відчуття безпеки, що проявляється через прив’язаність до матері, і отримання нового досвіду. Обидва індикатора були виявлені як у віковій групі 3-х-річних, так і 7-ми-річних дітей.
Посилання
ALSPAC. (October 2012). Avon Longitudinal Study of Parents and Children. Questionnaires. Retrieved October, 2012, from http://www.bristol.ac.uk/alspac/researchers/resources-available/data-details/questionnaires
Anda, R. F., Whitfield, C. L., Felitti, V. J., Chapman, D., Edwards, V. J., Dube, S. R., et al. (2002). Adverse childhood experiences, alcoholic parents, and later risk of alcoholism and depression. Psychiatr Serv, 53(8), 1001-1009.
Barnett, B. E. W., Hanna, B., & Parker, G. (1983). Life event scales for obstetric groups. Journal of Psychosomatic Research, 27(4), 313-320.
Chapman, D. P., Liu, Y., Presley-Cantrell, L. R., Edwards, V. J., Wheaton, A. G., Perry, G. S., et al. (2013). Adverse childhood experiences and frequent insufficient sleep in 5 U.S. States, 2009: a retrospective cohort study. BMC Public Health, 13, 3.
Dong, M., Giles, W. H., Felitti, V. J., Dube, S. R., Williams, J. E., Chapman, D. P., et al. (2004). Insights into causal pathways for ischemic heart disease: adverse childhood experiences study. Circulation, 110(13), 1761-1766.
Dube, S. R., Felitti, V. J., Dong, M., Chapman, D. P., Giles, W. H., & Anda, R. F. (2003). Childhood abuse, neglect, and household dysfunction and the risk of illicit drug use: the adverse childhood experiences study. Pediatrics, 111(3), 564-572.
Dube, S. R., Miller, J. W., Brown, D. W., Giles, W. H., Felitti, V. J., Dong, M., et al. (2006). Adverse childhood experiences and the association with ever using alcohol and initiating alcohol use during adolescence. J Adolesc Health, 38(4), 444 e441-410.
Eaves, L. J., Prom, E. C., & Silberg, J. L. (2010). The mediating effect of parental neglect on adolescent and young adult anti-sociality: a longitudinal study of twins and their parents. Behav Genet, 40(4), 425-437.
Enoch, M. A. (2011). The role of early life stress as a predictor for alcohol and drug dependence. Psychopharmacology (Berl), 214(1), 17-31.
Enoch, M. A., Steer, C. D., Newman, T. K., Gibson, N., & Goldman, D. (2010). Early life stress, MAOA, and gene-environment interactions predict behavioral disinhibition in children. Genes Brain Behav, 9(1), 65-74.
Felitti, V. J., Anda, R. F., Nordenberg, D., Williamson, D. F., Spitz, A. M., Edwards, V., et al. (1998). Relationship of childhood abuse and household dysfunction to many of the leading causes of death in adults. The Adverse Childhood Experiences (ACE) Study. Am J Prev Med, 14(4), 245-258.
Fuller-Thomson, E., Filippelli, J., & Lue-Crisostomo, C. A. (2013). Gender-specific association between childhood adversities and smoking in adulthood: findings from a population-based study. Public Health.
Golding, J., Pembrey, M., & Jones, R. (2001). ALSPAC--the Avon Longitudinal Study of Parents and Children. I. Study methodology. Paediatric and Perinatal Epidemiology, 15(1), 74-87.
Grant, K. E., Compas, B. E., Thurm, A. E., McMahon, S. D., & Gipson, P. Y. (2004). Stressors and child and adolescent psychopathology: measurement issues and prospective effects. J Clin Child Adolesc Psychol, 33(2), 412-425.
Greenacre, M. (2002). [Correspondence analysis of the Spanish National Health Survey]. Gac Sanit, 16(2), 160-170.
Greenacre, M. (2005). Correspondence Analysis Encyclopedia of Statistics in Behavioral Science: John Wiley & Sons, Ltd.
Hillis, S. D., Anda, R. F., Felitti, V. J., Nordenberg, D., & Marchbanks, P. A. (2000). Adverse childhood experiences and sexually transmitted diseases in men and women: a retrospective study. Pediatrics, 106(1), E11.
Hryhorczuk, D., Dardynskaia, I., Lukyanova, E., Matwyshyn-Fuoco, M., Friedman, L., Shkiryak-Nizhnyk, Z., et al. (2009). Risk factors for wheezing in Ukrainian children: Ukraine European Longitudinal Study of Pregnancy and Childhood Group. Paediatric and Perinatal Epidemiology, 23(4), 346-351.
Jaffee, S. R., Caspi, A., Moffitt, T. E., Polo-Tomas, M., & Taylor, A. (2007). Individual, family, and neighborhood factors distinguish resilient from non-resilient maltreated children: a cumulative stressors model. Child Abuse Negl, 31(3), 231-253.
Kerns, K. A. (1996). Individual differences in friendship quality: Links to child-mother attachment The company they keep: Friendship in childhood and adolescence (pp. 137-157). Cambridge, UK: Cambridge University Press
Lazarus, R. S. (1990). Theory-based stress measurement. Psychological Inquiry, 1(1), 3-13.
Little, R. E., Monaghan, S. C., Gladen, B. C., Shkyryak-Nyzhnyk, Z. A., & Wilcox, A. J. (1999). Outcomes of 17,137 pregnancies in 2 urban areas of Ukraine. American Journal of Public Health, 89(12), 1832-1836.
Manisera, M., Van Der Kooij, A., & Dusseldorp, E. (2010). Identifying the component structure of satisfaction scales by nonlinear principal components analysis. Quality Technology & Quantitative Mangement, 7(2), 97-115.
McFarlane, A., Clark, C. R., Bryant, R. A., Williams, L. M., Niaura, R., Paul, R. H., et al. (2005). The impact of early life stress on psychophysiological, personality and behavioral measures in 740 non-clinical subjects. J Integr Neurosci, 4(1), 27-40.
Midei, A. J., & Matthews, K. A. (2011). Interpersonal violence in childhood as a risk factor for obesity: a systematic review of the literature and proposed pathways. Obes Rev, 12(5), e159-172.
Rothman, E. F., Edwards, E. M., Heeren, T., & Hingson, R. W. (2008). Adverse childhood experiences predict earlier age of drinking onset: results from a representative US sample of current or former drinkers. Pediatrics, 122(2), e298-304.
Roy, A. (2002). Childhood trauma and neuroticism as an adult: possible implication for the development of the common psychiatric disorders and suicidal behaviour. Psychol Med, 32(8), 1471-1474.
Schwarz, E., & Perry, B. (1994). The post-traumatic response in children and adolescents. The Psychiatric clinics of North America, 17(2), 311.
Strine, T. W., Dube, S. R., Edwards, V. J., Pr
ehn, A. W., Rasmussen, S., Wagenfeld, M., et al. (2012). Associations between adverse childhood experiences, psychological distress, and adult alcohol problems. Am J Health Behav, 36(3), 408-423.
Thomsen, I., Villund, O. (2011). Using Register Data to Evaluate the Effects of Proxy Interviews in the Norwegian Labour Force Survey. Journal of Official Statistics, Vol. 27(No. 1), pp. 87–98.
Verona, E., & Sachs-Ericsson, N. (2005). The intergenerational transmission of externalizing behaviors in adult participants: the mediating role of childhood abuse. J Consult Clin Psychol, 73(6), 1135-1145.
