Сталий розвиток туризму : досвід Європейського Союзу і завдання для України

Анотація

У статті розглянуто теоретико-методологічні засади та практичні аспекти концепції сталого розвитку туризму. Уточнено наукове визначення цього поняття, його суттєвий зміст як тріади взаємопов’язаних складових: соціальної, економічної та природної. Узагальнено досвід реалізації концепції сталого розвитку туризму в Європейському Союзі, що представляє значний науковий і практичний інтерес, з огляду на лідируючу позицію ЄС у світовому туристичному бізнесі. На основі соціо-економічної парадигми з використанням комплексного методологічного підходу проаналізовано процеси формування, розвитку та імплементації туристичної політики ЄС. Розкрито її особливості, що зумовлені моделлю управління, властивій соціально-орієнтованій ринковій економіці та співробітництву державних і недержавних інститутів. Висвітлено принципи, основні напрямки і механізм реалізації туристичної політики ЄС, адміністративно-правові, економічні та соціальні методи державного і міжнародного регулювання. Узагальнено досвід спільної діяльності адміністративних органів, підприємницьких та громадських організацій, а також спеціалізованих фондів ЄС щодо впровадження сталого розвитку конкурентоспро- можного, доступного, соціально відповідального туризму. Особливу увагу приділено розгляду «Європейської системи індикаторів туризму» для моніторингу та оцінки соціальних і економічних результатів туризму. Обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо використання позитивного досвіду ЄС для розробки та впровадження в Україні стратегії сталого конкурентоспроможного доступного туризму на принципах соціальної відповідальності і соціального партнерства. Надано пропозиції щодо перспективних напрямків подальших наукових досліджень за даною проблематикою.