ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Анотація

У статті досліджено інклюзивний туризм як важливий засіб соціальної реабілітації осіб з інвалідністю. Визначено поняття «реабілітація», «соціальна реабілітація», «інклюзивний туризм». Окреслено ключові напрями соціальної реабілітації, які охоплюють не лише медичні, психологічні та професійні аспекти, але й соціально-побутову адаптацію та інтеграцію в суспільство. Зосереджено увагу на тому, що інклюзивний туризм сприяє відновленню соціального статусу людей з інвалідністю, підвищує їхню незалежність і дозволяє повноцінно брати участь у соціальному житті.

Сформульовано принципи організації інклюзивного туризму, такі як доступність, рівність, індивідуальний підхід, безбар'єрність та співпраця між учасниками туристичної галузі. Встановлено, що інклюзивний туризм сприяє не лише фізичній і психологічній реабілітації, але й зміцненню соціальних зв'язків людей з інвалідністю, що є важливим чинником їх повноцінної інтеграції в суспільство. Проаналізовано сучасні підходи до розвитку інклюзивного туризму в Україні та за кордоном, виокремлено необхідність розробки єдиної стратегії для забезпечення безпеки туристів з інвалідністю. На підставі аналізу наукових досліджень та практичних напрацювань встановлено, що успішний розвиток інклюзивного туризму значно сприятиме соціальній реабілітації осіб з інвалідністю. Розкрито, що розвиток інклюзивного туризму в Україні потребує покращення інфраструктури та створення умов для доступності туристичних об'єктів для всіх категорій населення. Визначено основні чинники, які впливають на ефективність інклюзивного туризму, серед яких: забезпечення фізичної доступності, адаптація до потреб людей з інвалідністю та їх інтеграція у туристичний процес.