УПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ КАР’ЄРНИХ РАДНИКІВ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.31498/2617-2038.13.2025.333745Ключові слова:
соціальна робота, кар’єрний радник, освіта, служба зайнятості, профорієнтаціяАнотація
У статті досліджено становлення та розвиток інституту кар’єрного радника в Україні, його значення для системи зайнятості та освіти, а також перспективи подальшого розвитку. Автори аналізують чинники, які зумовили необхідність запровадження цієї професії. Показано, що сучасні тенденції працевлаштування вимагають від працівників гнучкості, адаптивності та постійного розвитку кар’єрних компетентностей. Наголошено, що інститут кар’єрного радника є важливим механізмом підтримки громадян у питаннях професійного самовизначення, побудови кар’єри та ефективного працевлаштування. Окреслено ключові функції кар’єрного радника.
У дослідженні проведено аналіз нормативно-правового регулювання діяльності кар’єрних радників в Україні. Встановлено, що з моменту запровадження інституту кар’єрного радника рівень працевлаштування в Україні зріс, що свідчить про ефективність цього підходу. Окреслено можливі напрями вдосконалення підготовки кар’єрних радників в Україні, зокрема шляхом запровадження відповідних освітніх програм в університетах.
Окрему увагу приділено перспективам поширення сфери діяльності кар’єрних радників на загальноосвітні школи. Визначено, що майбутні кар’єрні радники в школах повинні володіти широкими знаннями у сфері економіки, соціології та управління персоналом, що виходить за межі традиційних компетенцій шкільних психологів. Наголошено на важливості формування єдиних стандартів діяльності кар’єрних радників, які б регулювали якість надання кар’єрних послуг у державному та корпоративному секторах. Підкреслено необхідність розробки системи оцінювання ефективності роботи кар’єрних радників, що передбачає упровадження KPI та інших інструментів моніторингу.
Зроблено висновок про те, що інститут кар’єрного радника є важливим компонентом сучасної системи зайнятості та освіти, а його подальший розвиток сприятиме покращенню професійної мобільності громадян, підвищенню ефективності працевлаштування та адаптації ринку праці до сучасних викликів.