ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ МАЛОМОБІЛЬНИХ ВПО
Ключові слова:
доступність соціальних послуг, маломобільні внутрішньо переміщені особи, мобільні соціальні бригади, інклюзія, цифрові соціальні сервісиАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз зарубіжного досвіду забезпечення доступності соціальних послуг для маломобільних внутрішньо переміщених осіб в умовах зростання масштабів вимушеної міграції та трансформації систем соціального захисту. Актуальність дослідження зумовлена загостренням проблеми соціальної інтеграції осіб із обмеженою мобільністю, які внаслідок війни опинилися у стані вимушеного переміщення та стикаються з численними бар’єрами фізичного, інформаційного, економічного й інституційного характеру. Метою роботи є оцінка ефективних міжнародних підходів, моделей і технологій адаптації соціальних послуг до потреб маломобільних ВПО та визначення можливостей їх імплементації в українських умовах.
У статті проаналізовано сучасні міжнародні концепції, зокрема перехід від медичної до соціальної моделі інвалідності, а також принцип «позитивного обов’язку» провайдерів соціальних послуг щодо усунення бар’єрів. Увагу приділено типології стратегій політики доступності (ліберально-пасивної, консервативної активно-спрямованої та трансформативної), що визначають характер взаємодії держави та вразливих груп населення.
Встановлено, що найбільш ефективними інструментами забезпечення доступності є мультидисциплінарні мобільні команди, кейс-менеджмент, надання послуг за місцем проживання, інтегровані центри за принципом «єдиного вікна», цифровізація соціального супроводу та впровадження інноваційних технологій (зокрема роботизованих систем і електронних сервісів). Доведено, що такі підходи сприяють подоланню територіальних та інституційних бар’єрів, зменшенню адміністративного навантаження і підвищенню рівня персоналізації допомоги.
Наукова новизна дослідження полягає у систематизації зарубіжних моделей забезпечення доступності соціальних послуг для маломобільних ВПО та обґрунтуванні доцільності переходу від індивідуально-адаптаційної до трансформативної парадигми соціальної політики.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для модернізації національної системи соціального захисту, впровадження безбар’єрного середовища та підвищення ефективності соціальної роботи в умовах воєнного стану.
