ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД СОЦІАЛЬНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ
DOI:
https://doi.org/10.31498/2617-2038.13.2025.333747Ключові слова:
підлітки, агресивна поведінка, соціальна профілактика, зарубіжний досвідАнотація
У статті розглянуто зарубіжний досвід соціальної профілактики агресивної поведінки підлітків як важливий напрям соціально-педагогічної діяльності, що набуває дедалі більшої актуальності в умовах зростання проявів підліткової агресії. Агресивна поведінка у підлітковому віці зумовлена специфікою вікових змін, пошуком ідентичності, емоційною нестабільністю, а також зовнішніми деструктивними факторами соціального середовища. Одним із найбільш ефективних механізмів попередження агресії є соціальна профілактика, що включає систему правових, психологічних, освітніх, медичних та соціальних заходів, спрямованих на зменшення або усунення факторів ризику.
Авторками узагальнено підходи до реалізації профілактичних програм у провідних країнах Європи (Німеччина, Франція, Великобританія, Польща) та США. Показано, що профілактичні стратегії здійснюються на кількох рівнях: індивідуальному, груповому, класному та інституційному. Значна увага приділяється комплексності профілактики, включаючи когнітивно-поведінкову терапію, соціальні тренінги, сімейну терапію, а також психодинамічні підходи. Ефективними виявилися програми, що поєднують кілька методів одночасно. Досвід Німеччини свідчить про чітку структуру заходів на трьох рівнях профілактики: первинному (запобігання деструктивним впливам), вторинному (виявлення груп ризику та робота з ними) та третинному (реабілітація й ресоціалізація правопорушників). Успішними практиками в США є програми «40 кроків до розвитку» та «Суд присяжних однолітків», що реалізуються з урахуванням індивідуальних потреб підлітків і передбачають залучення громади, родини, школи та спеціалістів соціальної сфери.
Особливу увагу приділено профілактиці агресії в освітньому середовищі, зокрема заходам протидії мобінгу в школі, які успішно реалізуються в Польщі та Великобританії. Визначено важливість інституційної підтримки та міждисциплінарного підходу, що забезпечує ефективну координацію між педагогами, соціальними працівниками, психологами та батьками. Зазначено, що системна профілактика має здійснюватися безперервно протягом навчального року, охоплюючи всі суб’єкти освітнього процесу.