СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ВЧИНЕННЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз ролі соціально-виховної роботи у процесі ресоціалізації засуджених та запобігання підвищення рівня повторної злочинності в Україні. Авторами наголошується, що попри значні законодавчі зміни та реалізацію державних програм у сфері пробації, показники повторних кримінальних правопорушень залишаються високими, що свідчить про необхідність удосконалення існуючих механізмів впливу на правопорушників. У дослідженні висвітлено значення фахової підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, який здатний забезпечити ефективну реалізацію програм та заходів ресоціалізації у середовищі, де домінує кримінальна субкультура. Проаналізована кількість злочинів, які вчинялися особами, які раніше вчиняли злочини за період з 2001 по 2024 рр., а також визначені зовнішні чинники, які вплинули на зменшення кількості злочинів, вчинених особами, які раніше вчиняли кримінальні правопорушення за останні десятиліття. Надається інформація щодо змісту, форм і методів соціально-виховної роботи, зокрема щодо  індивідуальних та групових підходів. Надано роз’яснення, що ефективність такої діяльності залежить від рівня розвитку професійних компетентностей, психологічної підготовленості та мотиваційної складової персоналу установ виконання покарань. Наголошено на необхідності міждисциплінарної взаємодії фахівців різних сфер суспільного життя для створення комплексного впливу на досягнення позитивних внутрішніх змін у поведінці та цінностях засудженого. Розкрито, що саме системність і професіоналізм у здійсненні соціально-виховних заходів забезпечують поступовий перехід від зовнішньо мотивованої до внутрішньо усвідомленої поведінки, сприяючи формуванню комплексу суспільно прийнятних цінностей та соціальної відповідальності. У підсумку визначено, що модернізація соціально-виховної діяльності у межах реформування кримінально-виконавчої системи України є необхідною умовою гуманізації виконання покарань, підвищення ефективності ресоціалізації та зміцнення суспільної безпеки. Результати аналізу можуть бути використані для вдосконалення професійної підготовки працівників пенітенціарної системи, розробки програм ресоціалізації різних категорій засуджених та формування сучасної політики протидії рецидивній злочинності.