УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ТРАВМАТИЧНОГО ДОСВІДУ ВІЙНИ
Ключові слова:
внутрішньо переміщені особи, психосоціальна підтримка, травматичний досвід війни, посттравматичний стрес, резильєнтність, травма-інформований підхідАнотація
У статті здійснено науково-аналітичне узагальнення українського досвіду соціально-психологічної підтримки внутрішньо переміщених осіб, які зазнали травматичного досвіду війни. Розкрито масштаб і специфіку викликів, зумовлених тривалим збройним конфліктом та повномасштабним вторгненням, зокрема масове переміщення населення, втрату базової безпеки, розрив соціальних зв’язків, кризу ідентичності та поширеність симптомів психологічного дистресу. Окреслено ключові практичні завдання системи підтримки ВПО: забезпечення доступу до соціальних гарантій, розбудову багаторівневої моделі MHPSS та посилення спроможності громад і секторальних систем до довготривалої допомоги особам із травматичним досвідом.
Проаналізовано сучасні державні й громадські кейси, зокрема мережу «Центрів життєстійкості», програму ментального здоров’я «Ти як?», інтеграцію психічного здоров’я в первинну медичну допомогу, діяльність мультидисциплінарних команд, масштабування навчання mhGAP і PFA, впровадження доказових психотерапевтичних підходів (CETA), а також дитячо-сімейні моделі підтримки. Підкреслено значення міжсекторальної координації, партнерства з міжнародними організаціями та переходу від фрагментарних активностей до системної екосистеми стійкості. Акцентовано на збереженні «лікувального розриву», нерівності доступу та необхідності впровадження стандартизованої оцінки ефективності програм як передумови формування довготривалої політики відновлення людського капіталу в післявоєнний період.
