Оцінка впливу води за кулінарної обробки грибів на концентрацію в них цинку і міді
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2019.199079Ключові слова:
гриби, концентрація, цинк, мідь, дистильована вода, вода без мінерального залишку, водопровідна водаАнотація
Досліджено певний вплив води без мінерального залишку на концентрацію у грибах мікроелементів за кулінарної їх обробки. Встановлено, що у грибах концентрація цинку знизилась від 1,18 до 1,76 раза за їх вимочування протягом 1-ї доби у воді без мінерального залишку (кип’ячена вода, з якої видалено мінеральний залишок). Зокрема, найменше зниження концентрації цинку спостерігалось у грибах синяках, а найбільше — у грибах опеньках. У інших видів грибів фіксують таке зниження концентрації цинку: у лисичках — в 1,22 раза, сірчано-жовтих трутовиках — в 1,2, боровиках королівських — в 1,23, бабках — в 1,2, сироїжках — в 1,2, білих грибах — в 1,21, маремухах — в 1,21, підберезниках — в 1,2, підосиковиках — в 1,21 раза. Від 1,09 до 1,5 рази простежувалось зниження концентрації цинку за вимочування грибів упродовж 1-ї доби у воді без мінерального залишку (дистильована). Найменше зниження концентрації цинку, як вже згадувалось, було відмічене у грибах синяках, а найбільше — у грибах опеньках, як і в першому варіанті. У інших видів грибів відмічались такі показники: лисичках — в 1,12 рази, сірчано-жовтих трутовиках — в 1,12, боровиках королівських — в 1,12, бабках — в 1,1, сироїжках — в 1,12, білих грибах — в 1,1, маремухах — в 1,14, підберезниках — в 1,11, підосиковиках — в 1,14 раза. Концентрація міді у грибах знижувалась від 4 до 11 раз за їх вимочування протягом 1-ї доби у воді без мінерального залишку (кип’ячена вода з якої видалено мінеральний залишок). Зокрема, найменше зниження концентрації міді відмічене у грибах опеньках, а найбільше — у грибах маремухах, а інші види грибів мали такі показники: у лисичках — в 11 разів, синяках — у 10,7, сірчано-жовтих трутовиках — у 5, боровиках королівських — у 6, бабках — у 8,5, сироїжках — в 11, білих грибах — 9, підберезниках — 9,6, підосиковиках — у 9 разів. Від 1,8 до 2,5 рази зменшувалась концентрація міді за вимочування грибів протягом 1-ї доби у воді без мінерального залишку (дистильована): найменше зниження концентрації міді спостерігалось у грибах підосиковиках, а найбільше зниження — у грибах сірчано-жовтих трутовиках. А в інших видах грибів відмічено такі показники: у лисичках — у 2 рази, синяках — у 2,15, боровиках королівських — у 2, бабках — у 2,12, сироїжках — у 2,09, білих грибах — у 2, маремухах — в 1,83, підберезниках — у 2,18, опеньках — у 2,12 раза.
Посилання
Senko Ye.I., Furdychko O.I. (1996). Ekonomika kompleksnoho vykorystannia i vidtvorennia kharchovykh resursiv lisu [Economy of integrated use and reproduction of forest food resources]. Lviv: Misioner. 296. (in Ukr.).
Zhovynskyi Э.Ia., Kuraeva Y.V. (2002). Heokhymyia tiazhelыkh metallov v pochvakh Ukraynы [Geochemistry of heavy metals in the soils of Ukraine]. K.: Naukova dumka — Scientific thought. 213. (in Ukr.).
Starchuk V.H., Tsybulia S.D., Machulskyi H.M., Polishchuk T.M. (2011). Zabrudnennia pryrodnoho seredovyshcha vazhkymy metalamy ta formuvannia ekotoksykolohichnoi sytuatsii y ekolohichnoi nebezpeky [Contamination of the environment with heavy metals and formation of ecotoxicological situation and environmental hazard]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia Biolohiia — Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University. Series Biology. № 2 (47): 141–148. (in Ukr.).
Alieksieieva T.M. (2014). Bioindykatsiia yak metod ekolohichnoi otsinky stanu pryrodnoho navkolyshnoho seredovyshcha [Bioindication as a method of ecological assessment of the state of the natural environment]. Visnyk KrNU imeni Mykhaila Ostrohradskoho — Bulletin of the Mikhail Ostrogradsky KrNU. 2 (85). 166-171. (in Ukr.).
Breslavets A.I. (2009). Tekhnohenno zabrudneni grunty ta shliakhy yikh polipshennia [Technogenically contaminated soils and ways to improve them]. Problemy okhorony navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha ta ekolohichnoi bezpeky — Problems of environmental protection and ecological safety: zb. nauk. pr. pid red. H.D. Kovalenko. Kharkiv: Raider. 189 202. (in Ukr.).
Kabata-Pendias A. (2011). Trace Elements in Soils and Plants. CRC Press. 520. (in USA).
Morais S., Costa F.G., Pereira M.L. (2012). Heavy Metals and Human Health. Environmental Health. Emerging Issues and Practice. Ed. by J. Oosthuizen. In Tech. 227–246. (in USA).
Serdiuk S.N. (2007). Dyahnostyka zahriaznenyia tiazhelыmy metallamy pochvennoho pokrova yndustryalno-urbanyzyrovannыkh terrytoryi [Diagnostics of heavy metal contamination of soil in industrialized urban areas]. Ekolohiia ta noosfera — Ecology and noosphere. 19 (1–2): 55–60. (in Ukr.).
Sheikina O.Iu., Mysliuk O.O. (2008). Ekolohichna otsinka zabrudnennia miskykh gruntiv vazhkymy metalamy vzdovzh osnovnykh transportnykh mahistralei mista Cherkasy [Ecological assessment of urban soil pollution by heavy metals along the main highways of the city of Cherkasy]. Ekolohiia dovkillia ta bezpeka zhyttiediialnosti — Environmental ecology and life safety. 1. 61–65. (in Ukr.).
Kumari M., Sinha V.K., Srivastava A. et al. (2011). Cytogenetic effects of individual and combined treatment of Cd2+, Cu2+ and Zn2+ in Vigna radiata (L.) Wilczeck / J. Phytol. 3: 38–42. (in India).
Tiutiunnyk Yu.H., Horlytskyi B.O. (2000). Tekhnohenne zabrudnennia miskykh gruntiv Ukrainy (fenomenolohichnyi analiz) [Technogenic pollution of urban soils of Ukraine (phenomenological analysis)]. Dopovidi NAN Ukrainy — Reports of NAS of Ukraine. 208–211. (in Ukr.).
Rehlament maksymalnykh rivniv okremykh zabrudniuiuchykh rechovyn u kharchovykh produktakh (2013). [Regulation of maximum levels of certain contaminants in food]. Derzhavni hihiienichni pravyla i normy — State hygiene rules and regulations № 368. DR-2013 [Chynnyi vid 2013-05-13]: 10. (in Ukr.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
