Лісотипологічна та фітосозологічна оцінка лісової рослинності НПП «Слобожанський»
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2020.226651Ключові слова:
природні біотопи, долина р. Мерла, типи лісу, рідкісні рослиниАнотація
Висвітлено лісотипологічне та фітосозологічне різноманіття лісової рослинності НПП «Слобожанський». Парк охоплює 5244 га і включає в себе основні частини долин стоку лівобережної притоки р. Мерла, що належить до басейну р. Ворскла на території Харківської обл. Основними лісотвірними породами НПП «Слобожанський» є Pinus sylvestris L. (2779,3 га, 59,84%), Quercus robur L. (1451,8 га, 31,26%). Незначні площі займають насадження Betula pendula Roth (138,3 га, 2,98%), Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn. (122,5 га, 2,64%), Populus tremula L. (45,0 га, 0,97%) та інші породи. Вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки представлено 16 едатопами: усі трофотопи та майже усі гігротопи, за винятком дуже сухого. Поміж трофотопів переважають субори (2015,2 га, 43,39%), діброви (1504,4 га, 32,39%) та сугруди (1042,2 га, 22,44%), а частка борів є незначною (82,5 га, 1,78%). Серед гігротопів значну перевагу мають свіжі умови (4060,6 га, 87,43%), значно менші площі займають сухі (268,4 га, 5,78%), вологі (184,3 га, 3,97%), сирі (124,4 га, 2,68%) та мокрі (6,6 га, 0,14%) умови. На вкритих лісовою рослинністю лісових ділянках НПП «Слобожанський» виділено 17 типів лісу. Переважають свіжий дубово-сосновий субір (1780,6 га, 38,35%), свіжа кленово-липова діброва (1453,6 га, 31,30%), свіжий липово-дубово-сосновий сугруд (756,8 га, 16,30%). Насадження Pinus sylvestris зростають у 10 типах лісу. Найпоширенішими типами лісу сосняків є свіжий дубовососновий субір та свіжий липово-дубово-сосновий сугруд. Лісостани Quercus robur зростають у 7 типах лісу, найпоширенішим з яких є свіжа кленово-липова діброва. Проаналізовано розподіл за лісотипологічними відмінами на території парку популяцій раритетних видів судинних рослин, які мають різний созологічний статус. До Додатку І Резолюції 6 Бернської конвенції входять такі види: Dracocephalum ruyschiana L., Jurinea cyanoides (L.) Rchb., Iris pineticola Klokov. Низка видів охороняється на національному рівні (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub, Lycopodium annotinum L., Dracocephalum ruyschiana L., Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l., Allium ursinum L., Iris furcata M. Bieb., Iris pineticola, Fritillaria meleagris L., F. ruthenica Wikstr., Tulipa quercetorum Klokov & Zoz, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Listera ovata (L.) R. Br., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Platanthera bifolia (L.) Rich., Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin) та 22 види на регіональному рівні.
Посилання
Bezrodnova, O.V. & Saidakhmedova, N.B. (2017). Bir na Merli. Important Plant Areas of Ukraine. Kyiv: Alterpress [in English].
Filatova, O.V. & Klimov, O.V. (2007). Rarytetne fitoriznomanittia zaproektovanoho natsionalnoho pryrodnoho parku «Slobozhanskyi» [Rare phytodiversity of the designed «Slobozhansky» National Nature Park]. Ecology: science, education, environmental protection: Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia — International scientific practical conference (pp. 68–69). Kyiv: Naukovyi svit [in Ukrainian].
Bezrodnova, O.V. (2017). Botanichni doslidzhennia v NPP «Slobozhanskyi» [Botanical research in NPP «Slobozhansky»]. XIV zizd Ukrainskoho botanichnoho tovarystva (25–26 kvitnia 2017 r.) — XIV congress of the Ukrainian botanical society (p. 122). Kyiv [in Ukrainian].
Filatova, O.V., Saidakhmedova, N.B. & Klimov, O.V. (2012). NPP «Slobozhanskyi» [NPP «Slobozhansky»]. Fitoriznomanittia zapovidnykiv i natsionalnykh pryrodnykh parkiv Ukrainy. Ch. 2. Natsionalni pryrodni parky [Phytodiversity of nature reserves and national nature parks of Ukraine. P.2. National nature parks]. Kyiv: Phytosociocentre [in Ukrainian].
Bezrodnova, O.V. (2017). Rarytetna fraktsiia flory Natsionalnoho pryrodnoho parku «Slobozhanskyi» (vyvchennia ta okhorona) [Rare flora fraction of «Slobozhansky» National Nature Park (study and protection)]. IV mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia (28–29 kvitnia 2017 r.) — IV international scientific practical conference (pp. 44–47). Chernivtsi: Druk Art [in Ukrainian].
Bezrodnova, O.V. (2019). Sosnovi lisy iz ostepnenym travostoiem NPP «Slobozhanskyi» yak mistsezrostannia predstavnykiv rarytetnoi chastyny flory [Pine forests with steppe grass cover of NPP «Slobozhansky» as a habitat of representatives of a rare part of flora]. Current issues of environmental research: VIII mizhnarodna naukova konferentsiia (24–26 travnia 2019 r.) — VIII international scientific conference (pp. 35–38). Sumy [in Ukrainian].
Bezrodnova, O.V. & Klieshch, А.А. (2019). Roslynnyi pokryv pryberezhnoi ta berehovoi zon lisovykh bolit NPP «Slobozhanskyi» (osoblyvosti struktury ta napriamky transformatsii) [Vegetation cover of riparian and coastal zones of forest swamps in the «Slobozhansky» National Nature Park (structural features and direction of transformation)]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia «Biolohiia» — The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series «Biology», 32, 5–17. doi:10.26565/2075–5457–2019–32–1 [in Ukrainian].
Tkach, L.I. & Bondar, O.B. (2015). Typolohichna struktura lisiv vodozboriv richky Siverskyi Donets [Typological structure of the Siversky Donets river catchment forests]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia — Forestry and agroforestry melioration, 126, 106–113. Kharkiv: UkrNDILHA [in Ukrainian].
Tkach, L.I. & Воndar, О.В. (2016). Typolohichne riznomanittia lisiv vodozboriv richky Psel [Typological variety of forests of the Psel river basins]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — The Scientific Bulletin of UNFU, 26.5, 153–160 [in Ukrainian].
Tkach, L., Bondar, A. & Solodovnyk, V. (2016). Typolohichna struktura ta bioriznomanittia lisiv malykh vodozboriv richky Vorskla [Typological structure and biodiversity of forests in small water catchment areas of the Vorskla river]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Forestry and ornamental horticulture, 238, 56–65 [in Ukrainian].
Nazarenko, V.V. (2013). Lisivnycho-ekolohichnyi makrokompleks ta produktyvnist typiv lisu Lisostepu Kharkivshchyny [Forestry and ecological macrocomplex and productivity of forest types of the ForestSteppe of Kharkiv region]. Candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Nazarenko, V.V. & Pasternak, V.P. (2016). Zakonomirnosti formuvannia typiv lisu Lisostepu Kharkivshchyny [Regularities of forest types formation in the Forest-Steppe of Kharkiv Region]. Kharkiv: Vyd-vo KhNAU [in Ukrainian].
Pasternak, V.P., Yarotskiy, V.Yu. & Garmash, A.V. (2017). Typolohichne riznomanittia lisiv Volodymyrivskoho pryrodookhoronnoho naukovo-doslidnoho viddilennia NPP «Slobozhanskyi» [Forest typological diversity of Volodymyrivske environmental research department of NNP «Slobozhanskiy»]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia «Biolohiia» — The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series «Biology», 28, 169–174. doi:10.26565/2075–5457–2017–28–22 [in Ukrainian].
Yunnatov, А.А. (1964). Tipy i soderzhanie geobotanicheskikh issledovaniy. Vybor probnykh ploshchadey i zalozhenie ekologicheskikh profiley [Types and content of geobotanical studies. Selection of test plots and establishment of ecological profiles]. Polevaya geobotanika [Field geobotany], 3. Moscow; Leningrad: Nauka [in Russian].
Mosyakin, S.L. & Fedoronchuk, M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv [in English].
Proekt orhanizatsii terytorii natsionalnoho pryrodnoho parku «Slobozhanskyi», okhorony, vidtvorennia ta rekreatsiinoho vykorystannia yoho pryrodnykh kompleksiv i obiektiv [Project of organization of the territory of Slobozhansky National Nature Park, protection, reproduction and recreational use of its natural complexes and objects]. (2015). Kharkiv [in Ukrainian].
Pohrebniak, P.S. (1955). Osnovy lesnoy tipologii [Fundamentals of forest typology]. Kyiv: Izd-vo AN USSR [in Russian].
Ostapenko, B.F. & Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia [Forest typology]. Kharkiv: Vyd-vo Kharkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu im. V.V. Dokuchaieva [in Ukrainian].
Maksymenko, N.V., Kvartenko, R.O. & Riznyk, K.U. (2016). Onovlene fizyko-heohrafichne raionuvannia Kharkivskoi oblasti [Updated physical-geographical zoning of the Kharkiv region]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia: Ekolohiia — The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Ecology, 14, 20–32 [in Ukrainian].
Didukh, Ya.P. (Ed.) (2009). Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit [The Red Book of Ukraine. Plant World]. Kyiv: Global consulting [in Ukrainian].
Bezrodnova, O.V. & Ivanova, K.Ju. (2020). Novyi lokalitet Dracocephalum ruyschiana L. na terytorii NPP «Slobozhanskyi» [New locality of Dracocephalum ruyschiana L. on the territory of NPP «Slobozhansky»]. Biodiversity: theory, practice, health formation, conservation competence in school children and methodological aspects of studying in educational institutions: Vseukrainska naukovo-praktychna onlain-konferentsiia (30 zhovtnia 2020 r.) — All-Ukrainian scientific practical online conference (pp. 32–35). Poltava [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
