Екологічна стійкість дерев полезахисних лісосмуг до атмосферних забруднень
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2021.231883Ключові слова:
газостійкість, пилостійкість, рослини, сільське господарство, агролісозахистАнотація
Мета — проаналізувати стійкість дерево-чагарникової рослинності, що використовується для створення полезахисних лісосмуг, до атмосферних забруднень на основі проведених науковцями експериментальних робіт.
Дослідження виконувалися через опрацювання матеріалів, поданих у працях відомих вчених, щодо стійкості дерево-чагарникової рослинності до атмосферних забруднень пилом та газами.
Було узагальнено отримані результати, оцінено ймовірність вирощування газо- й пилостійких дерев в умовах змін клімату щодо їхньої посухостійкості та рекомендовані найстійкіші види дерев і чагарників. Також визначено види рослин, які можуть бути біоіндикаторами атмосферних забруднень. Вивчені Приседським Ю.Г. (2014) види рослин щодо стійкості до атмосферних забруднювачів сполуками сірки, азоту та фтору були розділені на чотири групи: толерантні (стійкі), середньопошкоджувані, нестійкі та зі змінною стійкістю. До групи стійких видів належать гледичія колюча, дуб звичайний, жимолость татарська та карагана деревоподібна. Ці види можна використовувати для створення полезахисних лісосмуг. Водночас надійними біоіндикаторами наявності забруднення в повітрі оксидів сірки, азоту і фтору будуть нестійкі до них види рослин — горобина звичайна й тополя Боллє.
Класифікація дерев і чагарників щодо їхньої стійкості до атмосферних задимлень поділяє рослини на три групи: стійкі, відносно стійкі, нестійкі, з виділенням основних і другорядних деревних порід для лісосмуг, а також чагарників. Найбільш стійкими до атмосферних задимлень є акація біла, в’яз, верба біла, груша лісова, тополі, ліщина, ялівець, яблуня лісова. Вони можуть бути основними компонентами полезахисних лісосмуг у зоні атмосферного задимлення. Нестійкі види — дуб червоний, сосна звичайна, каштан кінський, калина звичайна — є біоіндикаторами атмосферних задимлень. Також є класифікація деревних порід за пилозатриманням М.І. Калініна (1991). За нею найбільше пилу 1 м2 листя затримує шовковиця біла — 8,1 г, верба плакуча — 8,1 г, гледичія триколючкова — 5,1 г, в’яз перистогіллястий — 4,1 г та клен польовий — 3,6 г. Найбільше пилу поглинає одне дерево за вегетаційний період у верби плакучої — 37,9 кг, тополі канадської — 34,1 кг, шовковиці білої — 31,3 кг, ясена — 27,1-29,6 кг, клена гостролистого — 29,2 кг та айланта високого — 24,2 кг. Найвищу середню відносну газопилову стійкість, за даними Вергелеса (2000), мають тополі — 180 балів, ясен звичайний — 170, гіркокаштан кінський і липа серцелиста — по 100 балів.
Посилання
Yukhnovs′kyў, V.YU., Malyuha, V.M., Shtofel′, M.O., Dudarets, S.M. (2009). Shlyakhy vyrishennya problemy polezakhysnoho lisorozvedennya v Ukraini [Ways to solve the problem of protective afforestation in Ukraine]. Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy — Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine. 7, 62–65 [in Ukrainian].
Furdychko, O.I., Stadnyk, A.P. (2010). Naukovi osnovy funktsionuvannya systemy zakhysnykh lisiv i zakhysnykh lisovykh nasadzhen’ v ahrolandshaftakh Ukrayiny [Scientific bases of functioning of the system of protective forests and protective forest plantations in agrolandscapes of Ukraine]. Ahroekolohichnyy zhurnal — Agroecological journal. 4, 5–12 [in Ukrainian].
Bessonova, V.P., Zaytseva, I.A. (2008). Vmist vazhkykh metaliv u lysti derev i chaharnykiv v umovakh tekhnohennoho zabrudnennya riznoho pokhodzhennya [The content of heavy metals in the leaves of trees and shrubs under conditions of man-made pollution of various origins]. Pytannya bioindykatsiyi ta ekolohiyi — Issues of bioindication and ecology. 2, 62–77 [in Ukrainian].
Pavlishyna, O.M. (2014). Kumulyatyvna funktsiya zakhysnykh lisovykh nasadzhen’ uzdovzh transportnykh mahistraley [Cumulative function of protective forest plantations along highways]. Bioresursy i pryrodokorystuvannya — Bioresources and nature management. 1, 99–105 [in Ukrainian].
Hladun, H.B., Hladun, YU.H. (2013). Zakhyst avtomobil’nykh dorih lisovymy nasadzhennyamy liniynoho typu ta yikhni prohnozni obsyahy [Protection of roads by forest plantations of linear type and their forecast volumes]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiya — Forestry and agroforestry. 123, 103–113 [in Ukrainian].
Denysyuk, N.V., Mel’nyk, V.Y. (2020). Otsinyuvannya fitomelioratyvnoyi roli zelenykh nasadzhen’ parkiv i skveriv pivnichnoho rayonu mista Rivne [Assessment of phytomeliorative role of green plantations of parks and squares of the northern district of Rivne]. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny — Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine. Lviv. 30, 2, 38–43 [in Ukrainian].
Denysyuk, N.V. (2018). Analiz stanu zelenykh nasadzhen’ Parku molodi mista Rivne [Analysis of the state of green plantations of the Youth Park of Rivne]. Naukovyy visnyk Skhidnoyevropeys’koho natsional’noho universytetu im. Lesi Ukrayinyky. Seriya: Biolohichni nauky — Scientific Bulletin of the Eastern European National University. Lesya Ukrainka. Series: Biological Sciences. 8 (381), 33–39 [in Ukrainian].
Mel’nyk, V.Y., Denysyuk, N.V. (2018). Kharakterystyka zelenykh nasadzhen’ Parku im. T.H. Shevchenka mista Rivne [Characteristics of greenery in the Park T.G. Shevchenko of the city of Rivne]. Biolohiya ta valeolohiya — Biology and valeology. 20, 21–26 [in Ukrainian].
Pryseds’kyy, Yu.H., Lykholat, Yu.V. (2017). Adaptatsiya roslyn do antropohennykh chynnykiv [Adaptation of plants to anthropogenic factors]. Vinnytsya. TOV Nilan-LTD. 98 [in Ukrainian].
Caldwell Roger, L. (2016). Effects of Air Pollution on Vegetation. Progressive Agriculture in Arizona. 10–11 [in English].
Henyk, YA.V., Dudyn, R.B., Dyda, A.P., Marutyak, S.B. (2017). Transformatsiyni protsesy v lisoparkovykh i parkovykh nasadzhennyakh urbanizovanykh ekosystem Zakhodu Ukrayiny [Тransformation processes in forest park and park plantations of urbanized ecosystems of Western Ukraine]. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny — Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine. Lviv. 27 (10), 9–15 [in Ukrainian].
Denysyuk, N.V. (2019). Ekolohichni problemy ozelenennya mista Rivne [Ecological problems of landscaping of the city of Rivne]. Aktual’ni problemy naukovo-promyslovoho kompleksu rehioniv: materialy V Vseukr. nauk.-tekhn. konf. — Actual problems of scientific and industrial complex of regions: materials V All-Ukrainian. scientific and technical conf. April 22–26, Rubizhne: publisher O. Zen, 61–63 [in Ukrainian].
Ayubova, E.M. (2018). Ecological conditions of bird habitats in the south of Ukraine. Facta Universitatis Series: Working and Living Environmental Protection. 3, 209–215 [in English].
Drebot, O.I. (2019). Vplyv lisosmuh na ekolohichnyy stan zemel’ avtomobil’noho transport [Influence of forest belts on the ecological condition of motor transport lands]. Zbalansovane pryrodokorystuvannya —Balanced nature management. Kyiv. 4, 26–34 [in Ukrainian].
Piddubna, D. (2016). Polezakhysni lisovi smuhy ta inshi zakhysni nasadzhennya — nevid’yemni skladovi orhanichnoho vyrobnytstva [Field protective forest strips and other protective plantings are integral components of organic production]. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo — Entrepreneurship, economy and law. 1, 85–91 [in Ukrainian].
Pryseds’kyy, Yu.H. (2014). Kharakterystyka stiykosti derevnykh ta chaharnykovykh roslyn do zabrudnennya povitrya spolukamy sirky, ftoru ta nitrohenu [Characteristics of resistance of woody and shrub plants to air pollution by sulfur, fluorine and nitrogen compounds]. Visnyk Kharkivs’koho natsional’noho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriya: biolohiya — Bulletin of Kharkiv National University named after V.N. Karazina. Series: biology. 162–167 [in Ukrainian].
Horova, A.I., Pavlychenko, A.V., Lysyts’ka, S.M. (2011). Bioindykatsiya [Bioindication]. Metodychni rekomendatsiyi do vykonannya kursovoyi roboty z dystsypliny studentamy napryamu pidhotovky 6.040106 Ekolohiya, okhorona navkolyshn’oho seredovyshcha ta zbalansovane pryrodokorystuvannya. Natsional’nyy hirnychyy universytet — Methodical recommendations for the course work on the discipline by students in the direction of training 6.040106 Ecology, environmental protection and sustainable use of nature. Dnipro: National Mining University. 30 [in Ukrainian].
Kalinin, M.I. (1994). Lisovi kul’tury i zakhysne lisorozvedennya [Forest crops and protective afforestation]. L’viv: Svit. 296 [in Ukrainian].
Korshikov, I.I., Kotov, V.S., Mikheyenko, I.P. (1995). Vzaimodeystviye rasteniy s tekhnogenno zagryaznennoy sredoy [Іnteraction of plants with technogenically polluted environment. Stability]. Ustoychivost’. Fitoindikatsiya. Optimizatsiya — Phytoindication. Optimization. Kiev: Naukova dumka. 191 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
