Рекреаційно-оздоровчі ліси Кременецького району Тернопільської області
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2021.237994Ключові слова:
насадження, тип лісу, лісівничо-таксаційні показники, лісова типологія, відносна повнота, клас бонітетуАнотація
У статті наведено результати досліджень рекреаційно-оздоровчих насаджень на території Кременецького району Тернопільської області. Загалом площа цих лісів становить 5868,2 га.
Дослідження типологічної структури лісів здійснювали за методикою лісівничо-екологічної школи лісової типології Алексєєва-Погребняка. Для побудови карти-схеми регіону дослідження використовували програму MapInfo Professional 12.0 та векторну карту України.
Типологічне різноманіття рекреаційно-оздоровчих насаджень представлено від суборів (В) до грудів (D). Так, серед них найбільшою часткою представленні груди (72,9% від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель). Частка площі сугрудів становить 17,7% від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель, решта — субори (9,4%).
На території дослідного об’єкта лісовпорядниками виділено 14 типів лісу. Так, у суборах виділено лише 2 типи лісу, сугрудах — 8 типів лісу та грудах — 4 типи лісу.
Найбільш поширеним типом лісу на території Кременецького району є свіжа грабова діброва, яка представлена на площі 71,6% від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель. Частка свіжого грабово-дубово-соснового сугруду сягає 17,1%, дещо меншою часткою представлений свіжий дубово-сосновий субір — 9,4%.
Видове різноманіття лісів представлено 22 видами дерев. Так, серед цих деревних порід найбільшу площу займають дуб звичайний (Quercus robur L.) — 40,6% від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель та сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) — 29,1%.
Домінують насадження штучного походженням (78,0% від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель), решта насаджень — природного походження (22,0%).
Вікова структура насаджень є розбалансованою. Домінують середньовікові насадження (57,9% від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель). Частка пристигаючих, молодняків та стиглих лісів коливається від 9,0 до 14,9% від загальної площі лісів.
За відносною повнотою домінують насадження з повнотою 0,71–0,8, що складає 37,7% від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель. Частка насадження з повнотою 0,61–0,7 (29,9%) і 0,81-0,9 (14,5%) є дещо меншою.
За класами бонітету домінують насадження І класу бонітету — 51,3% від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель. Так, частка ІІ і Іа та ІІІ класів бонітету варіює від 7,1 до 23,3% від загальної площі лісів.
Посилання
Bondar, O.B., Tkach, L.I. & Solodovnyk, V.A. (2019). Lisivnycho-taksatsiina struktura lisiv u DP «Kremenetske LH» [Forestry-taxation structure of forests at the state enterprise «Kremenets forestry»]. Podilskyi visnyk: silske hospodarstvo, tekhnika, ekonomika — Podilian Bulletin: Agriculture, Engineering, Economics, 30, 15–23. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2019-1-2 [in Ukrainian].
Vedmid, M.M. & Raspopina, S.P. (2010) Otsinka lisoroslynnoho potentsialu zemel. Metodychnyi posibnyk [Assessment of forest vegetation potential of lands. Methodical manual]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Ekoinform» [in Ukrainian].
Kalutskyi, I. (2013). Rekreatsiino-ozdorovchi lisovi resursy Ivano-Frankivshchyny ta shliakhy pokrashchennia yikh vykorystannia [Recreation and wellness forest resources Ivano-Frankivsk and ways of improving their use]. Hirska shkola Ukrainskykh Karpat — Mountain School of Ukrainian Carpathians, 10, 176–178 [in Ukrainian].
Kutia, M.M. & Hirs, O.A. (2012). Kharakterystyka rekreatsiinykh navantazhen ta rekreatsiinoi mistkosti lisoparkovykh landshaftiv Kyieva [Description of recreational loading and recreational capacity of Kyiv forest park landscapes]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — The Scientific Bulletin of UNFU, 22.12, 86–90 [in Ukrainian].
Voron, V.P., Ivashyniuta, S.V., Koval, I.M. & Bondaruk M.A. (2008). Lisy zelenoi zony m. Rivne ta yikh ekoloho-zakhysni funktsii [Forests of the green zone of Rivne and their ecological and protective functions]. Kharkiv: Nove slovo [in Ukrainian].
Myklush, S.I. & Myklush, Yu.S. (2010). Pidkhody do otsinky rekreatsiinykh rivnynnykh bukovykh lisiv [Approaches of assessment of recreational plane beech forests]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — The Scientific Bulletin of UNFU, 20.9, 56–60 [in Ukrainian].
Musiienko, S.I., Lukianets, V.A., Bondarenko, V.V., Rumiantsev, M.H. & Kobets, O.V. (2020). Typolohichne riznomanittia rekreatsiino-ozdorovchykh lisiv Livoberezhnoi Ukrainy [Typological diversity of recreational and health-improving forests in Left-Bank Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — The Scientific Bulletin of UNFU, 30(5), 2020. 31–35. DOI: https://doi.org/10.36930/40300505 [in Ukrainian].
Pavlovska, T.S., Biletskyi, Yu.V. & Viliura, T.S. (2017). Rekreatsiino-ozdorovchi lisy Volynskoi oblasti [Recreational and healtimproving forests of Volyn region] Naukovyi ohliad — Journal scientific review, 4(36), 1–10 [in Ukranian].
Pytuliak, M. & Pytuliak, M. (2017). Osoblyvosti rekreatsiinoho lisokorystuvannia v Ternopilskii oblasti [The peculiarities of the nature forest use in Ternopil region]. Ratsionalne pryrodokorystuvannia i okhorona pryrody. Naukovi zapysky — Rational use of nature and nature protection. Proceedings, 2, 185–190 [in Ukranian].
Pro zatverdzhennia Poriadku podilu lisiv na katehorii ta vydilennia osoblyvo zakhysnykh lisovykh dilianok [On approval of the Procedure for division of forests into categories and allocation of specially protected forest areas]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2007-%D0%BF. (Accessed on 12 Maу 2021) [in Ukranian].
Gerstenberg, T., Baumeister, C.F., Schraml, U. & Plieninger, T. (2020). Hot routes in urban forests: The impact of multiple landscape features on recreational use intensity, Landscape and Urban Planning, 203, 103888. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2020.103888 [in English].
Oppliger, J., Lieberherr, E. & Hegetschweiler, K.T. (2019). Factors influencing teenagers’ recreational forest use in a densely-populated region in Switzerland. Journal of Outdoor Recreation and Tourism, 27, 100225. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jort.2019.100225 [in English].
Russo, G.S., Eftim, S.E., Goldstone, A.E., Dufour, A.P., Nappier, S.P. & Wade, T.J. (2020). Evaluating health risks associated with exposure to ambient surface waters during recreational activities: A systematic review and meta-analysis. Water Research, 176, 115729. DOI: https://doi.org/10.1016/j.watres.2020.115729 [in English].
Tavárez, H. & Elbakidze, L. (2019) Valuing recreational enhancements in the San Patricio Urban Forest of Puerto Rico: A choice experiment approach. Forest Policy and Economics, 109, 102004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.forpol.2019.102004 [in English].
Tuffery, L. (2017). The recreational services value of the nearby periurban forest versus the regional forest environment. Journal of Forest Economics, 28, 33–41. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfe.2017.04.004 [in English].
Tyrväinen, L., Mäntymaa, E., Juutinen, A., Kurttila, M. & Ovaskainen, V. (2021) Private landowners’ preferences for trading forest landscape and recreational values: A choice experiment application in Kuusamo, Finland. Land Use Policy, 107, 104478. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2020.104478 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
