Екологічні ризики порушення оптимального співвідношення земельних угідь
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2022.261255Ключові слова:
агроландшафти, екологічний стан, екологічні ризики, еколого-стабілізуючі угіддя, ступінь порушення екологічної рівновагиАнотація
Оцінено екологічний стан агроландшафтів Київської області за ступенем екологічної рівноваги у співвідношенні площі ріллі (SР) до сумарної площі еколого-стабілізуючих угідь (SЕСУ) (природних компонентів агроландшафту: ліси, луки, пасовища, чагарники, болота, водойми). За проведеною оцінкою екологічних ризиків порушення оптимального співвідношення земельних угідь встановлено, що на всій території Київської області переважають деградовані агроландшафти, що вимагає прийняття невідкладних заходів щодо зміни їх компонентного складу та структури. З’ясовано, що екологічний стан сільськогосподарських ландшафтів Київщини є критичним, що свідчить про екологічну розбалансованість угідь (питома вага ріллі (Р) становить 48,92%, а територія відповідає ІІ агроландшафтному екотипу). Відмічено, що нераціональне використання земельних ресурсів, порушення екологічної рівноваги у співвідношенні площі ріллі до сумарної площі еколого-стабілізуючих угідь впливає на погіршення екологічного стану агроландшафтів. Встановлено, що територія Сквирської дослідної станції органічного виробництва ІАП НААН представлена ІV-м агроландшафтним екотипом, а екологічний стан агроландшафту дослідної станції є катастрофічним. Для покращення екологічної рівноваги у співвідношенні земельних угідь рекомендовано розширення захисних смуг (закрайок) полів та збільшення площі заліснених ділянок; повернення екологічно порушених земель у землекористування; створення об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). Наголошено, що оптимізація агроекологічного стану ґрунтів сільськогосподарських угідь можлива за раціонального застосування основних агротехнічних заходів, серед яких основними є ґрунтозахисні (протиерозійні) заходи; агрохімічна меліорація (нейтралізація кислих ґрунтів); науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні; внесення мінеральних та органічних добрив; впровадження біологічних систем землеробства тощо.
Посилання
Bulygin, S.Yu., Achasov, A.B., Achasova, A.O. et al. (2014). Systema otsinky ta prohnozu yakosti zemel (stan, kontseptsiia ta alhorytmy) [Land quality assessment and forecasting system (status, concept and algorithms)]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
Medvedev, V.V. & Lisoviy, M.V. (Eds.) (2001). Stan rodiuchosti gruntiv Ukrainy ta prohnoz ioho zmin za umov suchasnoho zemlerobstva [The state of soil fertility of Ukraine and the forecast of its changes under modern agriculture]. Kharkiv: «Shtrikh» [in Ukrainian].
Pisarenko, P.V., Chaikа, T.O. & Laslo, O.O. (Eds.) (2016). Ahroekolohichni, sotsialni ta ekonomichni aspekty stvorennia i efektyvnoho funktsionuvannia ekolohichno stabilnykh terytorii [Agroecological, social and economic aspects of creation and effective functioning of ecologically stable territories]. Poltava: Vydavnytstvo «Simon» [in Ukrainian].
Dobrovolsky, V.V. (2011). Ekolohichna bezpeka i ryzyk: deiaki poniatiino-katehorialni utochnennia [Environmental safety and risk: some conceptual and categorical clarifications]. Ekolohichna bezpeka — Ecological safety, 1 (11), 17–20 [in Ukrainian].
Ivanyuta, S.P. & Kachynsky, A.B. (2012). Ekolohichna ta pryrodno-tekhnohenna bezpeka Ukrainy: rehionalnyi vymir zahroz i ryzykiv [Ecological and natural-technogenic security of Ukraine: regional dimension of threats and risks]. Kyiv: Nacionaljnyj instytut strateghichnykh doslidzhenj [in Ukrainian].
Maljovany, M.S., Shmandiy, V.M., Kharlamova, O.V., Chelyadin, L.I. & Sakalova, Gh.V. (2013). Analiz ta systematyzacija isnujuchykh metodiv ocinjuvannja stupenja ekologhichnoji nebezpeky [Analysis and systematization of existing methods of environmental hazard assessment]. Ekologhichna bezpeka — Ecological safety, 1, 37–44 [in Ukrainian].
Rakoid, O.O. (Ed.) (2008). Metodychni rekomendaciji z kompleksnoji aghroekologhichnoji ocinky zemelj siljsjkoghospodarsjkogho pryznachennja [Methodical recommendations for comprehensive agroecological assessment of agricultural land]. Kyiv: Loghos [in Ukrainian].
Rakoid, O.O. & Moskaluov, E.L. (2006). Ocinka ekologhichnogho stanu ornykh zemelj za projavom deghradacijnykh procesiv [Assessment of the ecological condition of arable lands by the manifestation of degradation processes]. Aghroekologhichnyj zhurnal — Agroecological journal, 1, 41–45 [in Ukrainian].
Voitkiv, P.S., Kravtsiv, S.S. & Mikhalets, V.V. (2019). Ocinka sumarnoji ekologhichnoji sytuaciji zemeljnykh resursiv administratyvno-terytorialjnykh odynycj (na prykladi Kam’janka-Buzjkogho rajonu Ljvivsjkoji oblasti) [Assessment of the total ecological situation of land resources of administrative-territorial units (on the example of Kamyanka-Buz district of Lviv region)]. Socialjno-ekonomichni problemy suchasnogho periodu Ukrajiny — Socio-economic problems of the modern period of Ukraine, 2, 30–35 [in Ukrainian].
Yatsuk, I.P., Moklyachuk, L.I., Horodyska, I.M., Matusevych, Gh.D., Lishchuk, A.M., Draga, M.V., Zatcarinna, Ju.O. (2015). Ocinjuvannja ekologhichnogho stanu aghrolandshaftiv Rivnensjkoji oblasti [Assessment of the ecological condition of agrolandscapes of Rivne region]. Zbalansovane pryrodokorystuvannya — Balanced environmental management, 3, 51–56 [in Ukrainian].
Yatsuk, I.P. & Lishchuk, A.M. (2014). Osoblyvosti deghradaciji siljsjkoghospodarsjkykh zemelj Chernighivsjkogho Polissja [Features of degradation of agricultural lands of Chernihiv Polissya]. Aghroekologhichnyj zhurnal — Agroecological journal, 1, 49–54 [in Ukrainian].
Moklyachuk, L.I., Yatsuk, I.P., Lishchuk, A.M. & Horodyska, I.M. (2017). Otsinyuvannya ekolohichnoho stanu gruntiv zemel’ sil’s’kohospodars’koho pryznachennya [Assessment of the ecological condition of soils of agricultural lands]. Visnyk ahrarnoyi nauky — Bulletin of Agricultural Science, 1, 52–56 [in Ukrainian].
Moklyachuk, L.I., Horodyska, I.M. & Lishchuk, A.М. (2017). Pryrodookhoronni tekhnolohiyi vidnovlennya dehradovanykh gruntiv u orhanichnomu zemlerobstvi [Environmental technologies for restoration of degraded soils in organic farming]. Agroekolohichnyy zhurnal — Agroecological journal, 2, 134–141 [in Ukrainian].
Monarch V.V. (2017). Ponjattja i pidkhody do ocinky ekologhichnykh ryzykiv [Concepts and approaches to environmental risk assessment]. Mizhnarodnyj naukovyj zhurnal Internauka — International scientific journal Internauka, 7, 50–54 [in Ukrainian].
Baljuk, S.A. & Romashсhenkо, M.I. (Eds.). (2012). Koncepcija integhrovanogho upravlinnja ekologhichnym ryzykom deghradaciji gruntiv [The concept of integrated environmental risk management of soil degradation]. Kharkiv [in Ukrainian].
Ekologhichnyj pasport Kyjivsjkoji oblasti [Ecological passport of Kyiv region]. (2020). URL: https://mepr.gov.ua/news/35913.html [in Ukrainian].
Nicholls, C.I., Altieri, M.A. & Vazquez, L. (2016). Agroecology: Principles for the Conversion and Redesign of Farming Systems. Journal of Ecosystem & Ecography, S5:010. https://doi.org/10.4172/2157-7625.S5-010 [in English].
Prysyazhnyuk, M.V., Zubets, M.V. & Sabluk, P.T. (Eds.) et al. (2011). Aghrarnyj sektor ekonomiky Ukrajiny (stan i perspektyvy rozvytku) [Agrarian sector of the economy of Ukraine (state and prospects of development)]. Kyiv: NNC IAE [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
