Управління процесом екологізації аграрної сфери

Юлія Стельмащук

Анотація


Мета. Метою статті є обґрунтування складових елементів і формування комплексної системи управління процесом екологізації аграрної сфери економіки.

Методика. Теоретичною основою статті є праці класиків економічної теорії, монографії сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників з проблем управління процесом екологізації аграрної сфери. Інформаційною базою є законодавчі і нормативні акти України, що регламентують екологічну діяльність сільського господарства, вітчизняні і зарубіжні публікації. Використано загальнонаукові методи: системний підхід, порівняння та узагальнення, історичного і логічного підходів, узагальнення світового досвіду, наукової абстракції, методи порівняння, аналізу, синтезу, індукції, дедукції.

Результати. Обґрунтовано комплексну систему управління процесом екологізації аграрної сфери, яка включає питання екологічної паспортизації об’єктів аграрного виробництва, стандартизації і сертифікації, інформаційної системи управління, екологічного моніторингу та прийняття управлінських рішень. Послідовно розкрито сутність окремих елементів системи, їх взаємозв’язок та роль в системі управління.

Встановлено, що: екологічна паспортизація забезпечує: створення державної системи обліку та моніторингового контролю за станом суб’єктів господарювання; застосування в системі державного екологічного управління для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, єдиного інформаційного документа для відображення видів шкідливого впливу суб’єктів на природні ресурси та оцінки їх комплексного впливу на довкілля; результатом стандартизації є запровадження нормативних документів в даній сфері - стандартів, кодексу усталеної практики і технічних умов, які встановлюють правила, загальні принципи і характеристики видів діяльності та їх результатів; екологічний аудит, який є системним елементом механізму екологічного управління, який забезпечує системне дослідження продукції, послуг, об’єктів аграрного виробництва, територій та в цілому аграрної сфери, на основі якого  роблять висновок про відповідність фактичного стану науково обґрунтованому рівню розвитку; система екологічного моніторингу включає нагляд, оцінку і прогнозування стану оточуючого середовища, пов’язаного з господарською діяльністю людини. Економічний механізм регулювання процесу екологізації сільського господарства містить відповідні методи та інструменти впливу на матеріальні інтереси підприємств та окремих працівників.

Наукова новизна. Наукова новизна полягає в подальшому розвитку системи управління процесом екологізації аграрної сфери на основі використання комплексного підходу, який включає взаємопов’язані складові елементи, що взаємодоповнюють і розширюють функції управлінської екологічної системи.

Практична значимість. Практична значимість наукових результатів полягає в створенні умов для активізації і підвищення ефективності процесу екологізації аграрної сфери, раціонального використання аграрного природно-виробничого капіталу, застосування біотехнологічних засад, виробництва екологобезпечної продукції

Ключові слова: аграрна сфера, екологізація, управління, система, механізм регулювання


Посилання


Ілляшенко С.М. Управління екологічними ризиками інновацій : монографія / С.М. Ілляшенко, В.В. Божкова ; за ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – 214 с.

Тараріко О.Г. Агроландшафт. Екологічна енциклопедія: у 3 т. / О.Г. Тараріко ; редколегія: А.В. Толстоухов (головний редактор) та ін. – К. : ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. – С. 15.

Стан ґрунтів України. Серія: «Охорона навколишнього середовища» / наук. ред. О.Г. Тараріко. – К. : ТОВ «Видавництво» Аспект-Поліграф», 2005. – №3 (15). – 32 с.

Агроекологія : навч. посібник/ О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, П.В. Литвак та ін. – К. : Вища освіта, 2006. – 671 с.

Білявський Г.О. Удосконалення екологічного моніторингу для забезпечення збалансованого розвитку агросфери Поділля / Г.О. Білявський, О.В. Мудрак // Вісник ХНАУ, 2009. – №3. – С. 175-183.

Національна екологічна безпека та екологічна паспортизація водних об’єктів / В. Гончарук, Г. Білявський, М. Ковальов, Г. Рубцов // Вісник НАН України, 2009. – №5. – С. 22-29,

Екологічна безпека Вінниччини : монографія / За заг. ред. Олександра Мудрака. – Вінниця: ВАТ «Міська друкарня», 2008. – 456 с.

Білявський Г.О. Екологічна паспортизація об’єктів антропогенної діяльності – важливий засіб екологізації економіки та підвищення рівня національної екологічної безпеки / Білявський Г.О., Тимочко Т.В. // Матеріали ІІІ Українського екологічного конгресу «Структурна перебудова та екологізація економіки в контексті переходу України до збалансованого розвитку» – К. : Центр екол. освіти та інформації, 2009. – С. 41-46.

Клименко М.О. Моніторинг довкілля / М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М. Вознюк. – К. : Академія, 2006. – 360 с.

Патика В.П. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель / В.П. Патика, О.Г. Тараріко. – К. : Фітосоціоцентр, 2002. – 296 с.

Размєтаєв С.В. Екологічний паспорт. Екологічна енциклопедія: у 3 т. / С.В. Размєтаєв ; редколегія: А.В. Толстоухов (головний редактор) та ін. – К. : ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. – 325 с.

Ганчук М. М. Теоретичні засади розробки екологічних паспортів агроландшафтів / Ганчук М. М. // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.2. – С. 473–476.