ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ВУГЛЕВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Автор(и)

  • Любов Миколаївна Василишина «Донецький національний технічний університет», м. Донецьк, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6407.1.2013.15987

Ключові слова:

кластери, кластеризація, організаційні передумови, інституціональні фактори, вугільні підприємства.

Анотація

Василишина Л. М. Організаційні передумови кластеризації вуглевидобувних підприємств.

В статті розглядаються умови кластеризації підприємств вугільної галузі. Саме кластери створюють нову систему національних, регіональних і локальних економічних конфігурацій. Ефективні механізми співпраці і партнерства являють собою складну проблему, для вирішення якої необхідно враховувати наявні в регіоні умови і передумови виникнення новітніх форм господарювання. За допомогою кластерів забезпечується прорив на світовому ринку. Формування кластерних форм господарювання обумовлено динамізмом зовнішнього оточення. В Україні функціонування кластерних моделей пов’язано з низкою проблем: відсутність законодавчої бази, скоординованої державної політики та єдиного державного органу. Організаційні проблеми стримують формування і розвиток кластерних форм як на галузевому, регіональному, так і державному рівні. Інституціональною передумовою перетворень у вугільній галузі став процес реструктуризації, початок якому поклав Указ Президента України №116 від 7.02.1996 р. «Про структурну перебудову вугільної промисловості». Також було розроблено достатньо проектів, концепцій, програм розвитку вугільної галузі. За роки незалежності неодноразово змінювалася організаційна структура управління галуззю. Серед організаційних передумов кластеризації вугільної галузі виділяють фактори, що чинять як негативний (неефективний процес реструктуризації, недосконалість нормативно-правової бази), так і позитивний вплив (існуючий досвід створення інфраструктурних систем інтелектуального та фінансового капіталу, застосування механізмів державно-приватного партнерства, збільшення державного фінансування вугільної галузі). Обґрунтована необхідність створення на державному рівні єдиного державного органа, який би займався реалізацією кластерної політики та координував діяльність місцевих органів влади і галузевих об'єднань.

Василишина Л.Н. Организационные предпосылки кластеризации угледобывающих предприятий.

В статье рассматриваются условия кластеризации предприятий угольной отрасли. Именно кластеры создают новую систему национальных, региональных и локальных экономических конфигураций. Эффективные механизмы сотрудничества и партнерства представляют собой сложную проблему, для решения которой необходимо учитывать имеющиеся в регионе условия и предпосылки возникновения новых форм хозяйствования. С помощью кластеров обеспечивается прорыв на мировом рынке. Формирование кластерных форм хозяйствования обусловлено динамизмом внешнего окружения. В Украине функционирования кластерных моделей связано с рядом проблем: отсутствие законодательной базы, скоординированной государственной политики и единого государственного органа. Организационные проблемы сдерживают формирование и развитие кластерных форм как на отраслевом, региональном, так и государственном уровне. Институциональной основой преобразований в угольной отрасли стал процесс реструктуризации, начало которому положил Указ Президента Украины №116 от 7.02.1996 г. «О структурной перестройке угольной промышленности». Также было разработано достаточно проектов, концепций, программ развития угольной отрасли. За годы независимости неоднократно менялась организационная структура управления отраслью. Среди организационных предпосылок кластеризации угольной отрасли выделяют факторы, которые оказывают как негативный (неэффективный процесс реструктуризации, несовершенство нормативно-правовой базы), так и положительное влияние (существующий опыт создания инфраструктурных систем интеллектуального и финансового капитала, применение механизмов государственно-частного партнерства, увеличение государственного финансирования угольной отрасли). Обоснована необходимость создания на государственном уровне единого государственного органа, который бы занимался реализацией кластерной политики и координировал деятельность местных органов власти и отраслевых объединений.

Vasylyshyna L. Organizational conditions of clustering of the coal companies.

The article regards provisions of clustering of the coal industry. Exactly clusters create a new system of national, regional and local economic configurations. Effective mechanisms of cooperation and partnership are complex problem, which needs to take into account the existing conditions in the region and for the emergence of new forms of management. The breakthrough on the world market is provided by the clusters. Cluster formation was due to forms of economic dynamism of the external environment. InUkraine, the functioning of cluster models connects with several problems: default of a legislative framework, coordinated state policy and state structure. Organizational problems hinder the formation and development of cluster forms as at the branch, regional and national level. Changes in the institutional framework of the coal industry began a restructuring process initiated by Presidential Decree № 116 of 07.02.1996 «On the restructuring of the coal industry». Also it has been developed enough projects, concepts, programs of the coal industry. During the years of independence, has repeatedly changed the organizational structure of the branch management. Among the organizational conditions of the coal industry clustering can be underlined factors that have a negative influence (inefficient process of restructuring, inadequate legal and regulatory framework), and a positive impact (current experience of creating the infrastructure systems of intellectual and financial capital, the use of public-private partnerships, increased public funding the coal industry). The necessity of creating the state level structure that would deal with the implementation of cluster policy and coordinate the activities of local authorities and industry associations.

Біографія автора

Любов Миколаївна Василишина, «Донецький національний технічний університет», м. Донецьк

асистент кафедри менеджменту та господарського права

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-03-28