ТРАДИЦІЙНА ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА УКРАЇНЦІВ У КОНТЕКСТІ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2020.221334Ключові слова:
екологічна культура, традиції, стійкий розвиток, довкілля, природа.Анотація
Мета статті – виявити особливості процесу становлення та розвитку національної екологічної культури в історичній ретроспективі, а також розглянути екологічний аспект в українському етносі як один із важливих засобів розвитку екологічної культури на сучасному етапі. Методологія дослідження ґрунтується на сучасних культурологічних концепціях дослідження екологічної культури, основою яких є міждисциплінарний та комплексний підхід. Застосовано історико-соціологічний, комплексний, структурний, ціннісний, факторний та індуктивний методи, які є взаємодоповнюючими з огляду на міждисциплінарний характер означеного питання і посприяли систематизації різноманітних поглядів на екологічну культуру. Наукова новизна. Досліджено процес становлення та розвитку національної екологічної культури в історичній ретроспективі; виявлено, що розвиток екокультури відбувається всередині загальної культурної традиції та відображає типові національні особливості ставлення до природи. Висновки. Сформований протягом багатьох століть традиційний екокультурний досвід українського народу, як невід’ємна частина національної культури, на початку ХХІ ст. є джерелом значного потенціалу для позитивних змін в складному і тривалому процесі гармонізації стосунків суспільства і природи.Посилання
Dmitrenko, A. (2017). "New novelty so that head and back do not hurt": magical and ritual actions, timed to collect the first berries in the Right-bank Polesie of Ukraine". Res humanitariae XXII, рр. 12–37 [in Russian].
Zelenchuk, Ya. I. (2007). Ukrainian-historical reconstruction of the ethosocial system of Hutsul region. AbstractofPh.D. Kyiv: Naukovo-doslidnyi instytut ukrainoznavstva MON Ukrainy [in Ukrainian].
Kibych, A., Kibych, I. (2010). Preservation of ethno-cultural traditions of Hutsul region as a guarantee of sustainable development of the region. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia heohrafiia. Spetsialnyi vypusk : stale pryrodokorystuvannia, vidkhody, problemy, perspektyva, no. 1, рр. 430–437 [in Ukrainian].
Kiseleva, N. Yu. (2000). National ecological traditions and their study. Vestnik AOEKO, no. 1, рр. 28–37 [in Russian].
Krysachenko, V. (1995). Man and the environment. Kyiv : Zapovit [in Ukrainian].
Nechui-Levytskyi, I. (2003). The world outlook of the Ukrainian people. Sketch of Ukrainian mythology. Kyiv: Oberehy [in Ukrainian].
Sydorenko, L. I. (2002). Modern ecology: scientific, ethical, and philosophical perspectives. Kyiv : Parapan [in Ukrainian].
Shevel, A. O. (2013). Structural and functional characteristics of ecological culture in the general concept of ecological development of Ukraine. Visnyk DAKKKiM, no. 2, рр. 20–25 [in Ukrainian].
Tatarincev, V. R. (2020). The ecological paradigm of traditional culture: the case of the indigenous peoples of Northern Eurasia. AbstractofPh.D. Balgorod: Belgorodskij gosudarstvennyj universitet [in Russian].
Shapovalenko, A. N. (2009). Traditional ecological culture as a factor of harmonization of interaction between nature and society: sociocultural analysis. AbstractofPh.D. Majkop: Adygejskij gosudarstvennyj universitet [in Russian].
Berkes, F., Folke, С., Gadgill, М. Traditional ecological knowledge, biodiversity, resilience, and sustainability. Biodiversity Conservation, no. 4, рр. 281–299 [in English].
Berkes, F. (1993). Traditional Ecological Knowledge in Perspective. Traditional ecological knowledge concepts and cases. Edited by Julian T. Inglis, рр. 1–10. Ottawa, Canada [in English].
Fienup-Riordan, A. (1990). Eskimo New. Brunswick NJ and Essays. London, Rutgers University Press [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
