ОСОБЛИВОСТІ ТА ДИСКУСІЙНІ АСПЕКТИ ПОНЯТЬ ПОДІЯ ТА ІВЕНТ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2021.238627Анотація
Мета роботи. Порівняти світоглядно-філософські і наукові підходи до визначення понять подія та івент. Запропонувати власне визначення поняття івент. Методологія. У статті використано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, систематизація, зіставлення, протиставлення, опис, конкретизація). Стаття також базується на семантико-смисловому, функціональному методах дослідження. Наукова новизна. Поняття івент розуміється достатньо по-різному, неоднозначно трактується в теоретичному аспекті, специфічно тлумачиться в нормативних документах і фахівцями-практиками. Найближчим за значенням до івенту є поняття «захід», оскільки саме організаційний момент (етап підготовки, проведення) є визначальний в івенті. Висновки. Івент – це сукупність кроків/дій, спрямованх на створення родинних, корпоративних або офіційних масових подій. Це – розробка і реалізація певної послуги.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
