Культурна ідентичність як ресурс суспільного розвитку
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2021.249125Анотація
Метою роботи є концептуалізація феномену культурної ідентичності як ресурсу суспільного розвитку. Методологія дослідження ґрунтується на діалектичному взаємозв’язку таких методів: герменевтичного – для розкриття сутності феноменів «культурний код» та «культурна ідентичність»; структурно-системного – задля осмислення культурної ідентичності як складної системи у її структурній кореляції; історико-компаративного – у визначенні алгоритму трансформації феномену. Наукова новизна полягає в аналізі культурної ідентичності (індивідуальної та групової) у хронотопі крізь призму культурного коду та виявленні інваріантної основи, що забезпечує цілісність її структури при зовнішніх та внутрішніх змінах. Висновки. Розкрита сутність і структура культурного коду як модератора культурної ідентифікації. У ракурсі концепту Я-інший здійснена інтерпретація культурної ідентичності як ресурсу суспільного розвитку. Проаналізовані змістові трансформації культурної ідентичності в умовах входження однієї культури в аксіосферу Іншої. Виявлені основні типи і моделі культурної ідентичності, що характеризують контури соціокультурного середовища початку ХХI ст.
Ключові слова: культурний код, культурна ідентичність, акультурація, трансформація культурної ідентичності.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
