Праця Мартіна Гайдеггера «Джерело художнього творіння» як методологія розуміння творчості

Анотація

Метою статті є понятійно логізувати процесуальність акту творення на основі аналізу праці М. Гайдеггера «Джерело художнього творіння». Методологія дослідження насамперед базувалася на методі, який є авторською пропозицією В. Сіверса, – футурологічному, або ціннісно-футурологічному. На відміну від усталених історичного, порівняльного, аксіологічного й феноменологічного методів, він єдино дієвий у контексті такого дослідження, оскільки базується на ідеї координатного підходу до сприйняття реальності та одночасного руху людини в ній, і, як випливає із самої назви, сам по собі є напрямом і критерієм руху в ньому. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому на основі праці німецького філософа акт творення поділено на два етапи: бачення істини в колі «ніщо» та умоглядна етапність набуття на основі акту творення його результатом статусу речовості. Запропоновано тлумачення однієї з найдавніших проблем філософії – проблеми «кваліа», а також представлено новий підхід до розуміння категорії «екзистенціал». Висновки. Ознаки речі, виділені в тексті Гайдеггера, є станом такої фіксації множини означених кроків, який свідчить про утворення умов творчості. На відміну від творіння, умови творчості слід розуміти й розглядати як результат поступового накопичення безпідставного множення творінь, що в процесі своєї взаємодії спричиняють історичний рух у послідовності двох протиставлених у єдності складових – природної та соціальної. Кордоном і єднальною ланкою між ними слугує поняття психічного, а полем відображення, що утворює історичні форми організації людської психічної і матеріальної діяльності, є екзистенціал, або ціннісне переживання.

Ключові слова: творчість, творення, творіння, методологія, категорія «ніщо», Спостерігач, істина, суще, речовість, схоплена дія, кваліа, екзистенціал.