ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ТЕХНІКИ ВИКОНАННЯ НА ПУАНТАХ У КЛАСИЧНОМУ ТАНЦІ

Автор(и)

  • Hanna Perova

DOI:

https://doi.org/10.32461/149850

Ключові слова:

танці на пуантах, пальцьова техніка в балеті, балет, класичний танець, хореографія

Анотація

Мета статті. Виявити основні етапи формування та розвитку техніки виконання на пуантах в класичному танці. Методологія. На основі аналізу наукової літератури, використання хронологічного підходу, методу систематизації стало можливим проведення науково-об'єктивного дослідження. Наукова новизна. Запропоновано періодизацію розвитку танцювальної техніки на пуантах як складової еволюції класичного танцю. Висновки. Досить умовно можна виокремити періоди у процесі еволюціонування пальцевої техніки класичного танцю. По-перше, витоки техніки танцю на пуантах сягають Античності (грецькі танцівниці) та Середньовіччя (танці жонглерів, персонажів комедії дель арте). По-друге, вирішальне значення для появи танцю на пальцях мала реформа театрального костюму другої половини ХVІІІ ст. Відлік історії танцювання на пальцях можна вести від першого зафіксованого випадку 1796 р. в Лондоні під час вистави Ш. Дідло «Зефір та Флора». По-третє, лише у добу романтизму з’явився художньо завершений танець на пальцях (М. Тальоні, 20-ті рр ХІХ ст). По-четверте, М. Петіпа наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. ускладнив техніку танцю на пуантах (зокрема, рухів, що вимагають апломбу – стійкості), та збільшив його кількість. Зміни конструктивних особливостей пуантів на початку ХХ ст. (носок став квадратним і твердішим) дозволили балерині вільніше танцювати на пальцях. По-п’яте, пальцева техніка еволюціонувала у неокласичному танці Дж. Баланчіна середини ХХ ст.: відмова від «пружинного» підйому петербурзької школи, введення підйому на пуанти «перекатом» або «витисканням», що розширило танцювальні можливості балерини. По-шосте, балетмейстери сучасної хореографії кінця ХХ – початку ХХІ ст. не відмовилися від пуантів, продовжують пошуки по розширенню художньо-виразних можливостей танцювання на пальцях. Дослідження не претендує на вичерпність, представлене в аспекті концептуалізації розвитку пальцевої техніки як складової еволюції класичного танцю.

Біографія автора

Hanna Perova

заслужена артистка України, доцент кафедри народної та класичної хореографії Київського національного університету
культури і мистецтв

Посилання

Балет: энциклопедия / [гл. ред. Ю. Григорович]. Москва: Советская энциклопедия, 1981. 623 с.

Бахрушин Ю. История русского балета. Москва: Просвещение, 1973. 255 с.

Березова Г. О. Класичний танець у дитячих хореографічних коллективах. Київ: Муз. Україна, 1990. 272 с.

Блок Л. Д. Классический танец: история и современность. Москва: Искусство, 1987. 556 с.

Ваганова А. Основы классического танца: учеб. пос. Лнинград – Москва: Искусство, 1963. 180 с.

Волынский А. Л. Книга ликований. Азбука классического танца. Санкт-Петербург: Лань, Планета музыки, 2008. 352 с.

Гаевский В. Дивертисмент. Судьбы классического балета. Москва: Искусство, 1981. 384 с.

Голанцева И. А. Московское хореографическое училище. Становление. Этапы развития: автореф. диссертации на соискание ученой степени кандидата искусствоведения: спец. 17.00.01 «Театральное искусство». Москва, 1990. 24 с.

Станішевський Ю. О. Балетний театр України: 225 років історії. Київ, 2003. 438 с.

Филановская Т. А. Динамика хореографического образования в художественной культуре России XVIII – ХХ веков: автореф. диссертации на соискание ученой степени доктора культурологии: спец. 24.00.01 «Теория и история культуры». Санкт-Петербург, 2011. 49 с.

Шорер С. Пальцевая техника у Баланчина. Вестник Академии Русского балета им. А. Я. Вагановой. Санкт-Петербург: АРБ им. А. Я. Вагановой. 2006. Вып.15. С. 28-32.

Grigorovich, Yu. (Ed.). (1981). Balet: entsiklopediya. Moscow: Sovetskaya entsiklopediya [in Russian].

Bahrushin, Ju. (1973). History of Russian Ballet. Moscow: Prosveshhenie [in Russian].

Berezova, H. О. (1990). Classical dance in children's choreographic collectives. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].

Blok, L. D. (1987). Classical dance: history and modernity. Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Vaganova, A. (1963). Basics of classical dance: a tutorial. Leningrad – Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Volynskii, A. L. (2008). Book of rejoicing. The ABC of classical dance. St. Petersburg: Lan', Planeta muzyki [in Russian].

Gaevskij, V. (1981). Divertissement. Fate of the classical ballet. Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Голанцева И. А. Moscow Choreography School. Becoming. Stages of development. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow [in Russian].

Stanishevskyi, Yu. O. (2003). Ballet Theater of Ukraine: 225 years of history. Kiev [in Ukrainian].

Filanovskaja, T. A. (2011). Dynamics of choreographic education in the artistic culture of Russia of the XVIII – XX centuries. Extended abstract of candidate’s thesis. St. Petersburg [in Russian].

Shorer, S. (2006). Balanchine's technique. Vestnik Akademii Russkogo baleta im. A. Ja. Vaganovoj. St. Petersburg: ARB im. A. Ja. Vaganovoj, 15, 28-32 [in Russian].

##submission.downloads##