DOI: https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.50256

Вплив курсового призначення сукцинату натрію на функціональний стан та загальну фізичну працездатність організму футболістів під час навчально-тренувальних зборів

Олексій Володимирович Чернєв

Аннотация


В роботі відображаються зміни які відбуваються з функціональним станом спортсменів під час тривалих фізичних навантажень за рахунок вживання сукцинату натрію.

Встановлено, що курсове застосування сукцинату натрію мало позитивний ефект для метаболізму, цитоархітектоніки і функціональних можливостей еритроцитів, відмічалась висока фізична активність і низька втомлюваність. Футболісти відзначали: відсутність проявів перевтоми або перетренованості; підвищення бажання до тренувань; підвищення рівня фізичної і психічної працездатності

Ключевые слова


спортсмени; сукцинат натрію; функціональний стан; перетренованість; метаболітотропні препарати; метаболізм

Полный текст:

PDF (Українська)

Литература


Bashkyn, Y. N., Korzh, V. P. (2008). Problemy sportyvnoi' farmakologii' na suchasnomu etapi. Ljudyna, sport i zdorov’ja. Kyiv, 23–27.

Velichko, E. B., Gribunina, T. V. (2004). Problemy adaptacii v sporte. Fizicheskaja kul'tura, sport, zdorovyj obraz zhizni v 21 veke. Mogilev, 50–51.

Maevskij, E. I., Grishina, E. V., Rozenfel'd, A. S., Kondrashova, M. N. (2006). Vzaimodejstvie anajerobnogo obrazovanija sukcinata i glikoliza kak osnova povyshenija ustojchivosti kletok k kislorodnomu golodaniju. Terapija jekstremal'nyh sostojanij. Obninsk, 123–134.

Gunina, L. M. (2011). Vplyv sukcynatu natriju na erytrocyty za okysnogo stresu pry intensyvnyh fizychnyh navantazhennjah. Fiziologichnyj zhurnal, 56 (6), 71–79.

Gunina, L. M. (2012). Obosnovannost' ispol'zovanija kompozicij na osnove jantarnoj kisloty v sporte vysshih dostizhenij. Pedagogika, psihologija i mediko-biologicheskie problemy fizicheskogo vospitanija i sporta, 5, 50–54.

Denisenko, Ju. P., Vysochin, Ju. V., Jacenko, L. G. (2009). Fiziologicheskie mehanizmy adaptacii organizma sportsmenov k jekstremal'nym vozdejstvijam. Teorija i praktika fiz. kul'tury, 11, 27–32.

Derimedved', L. V., Timchenko, V. A. (2002). BADy na osnove jantarnoj kisloty. Farmakologicheskij analiz. Provizor, 13, 10–13.

Kondrashova, M. N. (1986). Projavlenie stressa na urovne mitohondrij. Zhurnal obshei biologii, 4, 516–526.

Bashkin, I. M., Evdokimov, E. I., Golec', V. O., Prysjazhnjuk, O. A. (2002). Prykladni aspekty biohimichnogo kontrolju dlja optymizacii' trenuval'nogo procesu. "Moloda sportyvna nauka Ukrainy", 2 (6), 260–262.

Maevskij, E. I., Grishina, E. V., Rozenfel'd, A. S. et. al (2000). Anajerobnoe obrazovanie sukcinata i oblegchenie ego okislenija – vozmozhnye mehanizmy adaptacii kletki k kislorodnomu golodaniju. Biofizika, 45 (3), 509–513.

Taegtmeyer, H. (1978). Metabolic responses to cardiac hypoxia. Increased production of succinate by rabbit papillary muscles. Circulation Research, 43 (5), 808–815. doi: 10.1161/01.res.43.5.808

Kondrashova, M. N., Fedotcheva, N. I., Saakjan, I. R., Sirota, T. V., Zaharchenko, M. V., Leont'ev, D. S., Ignat'ev, D. A., Temnov, A. V., Samohvalov, V. A. (2003). Substratno-gormonal'naja sistema reguljacii fiziologicheskogo sostojanija. Uslovija ee vyjavlenija. Ispol'zovanie v praktike. Gorizonty biofiziki. ONTI; NCBI; Pushhino, 147–154.

Tajrova, M. R. (2000). Rol' ishodnogo sostojanija sistemy gemostaza v reakcijah gemokoaguljacii i fibrinoliza na fizicheskuju nagruzku. Saransk, 40.

Chernjev, O. V. (2012). Zminy v peryferijnij krovi sportsmeniv pid chas odnorazovyh fizychnyh navantazhen'. Zagal'na patologija ta patologichna fiziologija, 7 (4 (A)), 137–142.


Пристатейная библиография ГОСТ


1. Башкин, И. Н. Проблеми спортивної фармакології на сучасному етапі [Текст]: матер. ІІ всеукр. з’їзду фахівців із спортивної медицини та лікувальної фізкультури / И. Н. Башкин, В. П. Корж // Людина, спорт і здоров’я. – К., 2008. – С. 23–27.

2. Величко, Е. Б. Проблемы адаптации в спорте [Текст]: матер. межд. науч.-прак. конф. / Е. Б. Величко, Т. В. Грибунина // Физическая культура, спорт, здоровый образ жизни в 21 веке. – Могилев, 2004. – С. 50–51.

3. Маевский, Е. И. Взаимодействие анаэробного образования сукцината и гликолиза как основа повышения устойчивости клеток к кислородному голоданию [Текст]: матер. науч.-практ. конф. / Е. И. Маевский, Е. В. Гришина, А. С. Розенфельд, М. Н. Кондрашова // Терапия экстремальных состояний. – Обнинск, 2006. – С. 123-134.

4. Гуніна, Л. М. Вплив сукцинату натрію на еритроцити за окисного стресу при інтенсивних фізичних навантаженнях [Текст] / Л. М. Гуніна // Фізіологічний журнал. – 2011. – Т. 56, № 6. – С. 71–79.

5. Гунина, Л. М. Обоснованность использования композиций на основе янтарной кислоты в спорте высших достижений [Текст] / Л. М. Гунина // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. – 2012. – № 5. – С. 50–54.

6. Денисенко, Ю. П. Физиологические механизмы адаптации организма спортсменов к экстремальным воздействиям [Текст] / Ю. П. Денисенко, Ю. В. Высочин, Л. Г. Яценко // Теория и практика физ. культуры. – 2009. – № 11. – С. 27–32.

7. Деримедведь, Л. В. БАДы на основе янтарной кислоты. Фармакологический анализ [Текст] / Л. В. Деримедведь, В. А. Тимченко // Провизор. – 2002. – Вып. 13. – С. 10-13.

8. Кондрашова, М. Н. Проявление стресса на уровне митохондрий [Текст] / М. Н. Кондрашова // Журнал общей биологии. – 1986. – № 4. – С. 516–526.

9. Башкiн, I. М. Прикладнi аспекти бiохiмiчного контролю для оптимізації тренувального процесу [Текст]: збi. наук. статей / I. М. Башкiн, Е. I. Евдокiмов, В. О. Голець, О. А. Присяжнюк // Молода спортивна наука Украiни. – 2002. – Т. 2, Вип. 6. – С. 260–262.

10. Маевский, Е. И. Анаэробное образование сукцината и облегчение его окисления – возможные механизмы адаптации клетки к кислородному голоданию [Текст] / Е. И. Маевский, Е. В. Гришина, А. С. Розенфельд и др. // Биофизика. – 2000. – Т. 45, № 3. – С. 509–513.

11. Taegtmeyer, H. Metabolic response to cardiac hypoxia. Increased production of succinate by rabbit papillary muscles [Text] / H. Taegtmeyer // Circulation Research. – 1978. – Vol. 43, Issue 5. – P. 808–815. doi: 10.1161/01.res.43.5.808

12. Кондрашова, М. Н. Субстратно-гормональная система регуляции физиологического состояния. Условия ее выявления. Использование в практике [Текст] / М. Н. Кондрашова, Н. И. Федотчева, И. Р. Саакян, Т. В. Сирота, М. В. Захарченко, Д. С. Леонтьев, Д. А. Игнатьев, А. В. Темнов, В. А. Самохвалов. – Горизонты биофизики. ОНТИ; НЦБИ; Пущино, 2003. – С. 147–154.

13. Тайрова, М. Р. Роль исходного состояния системы гемостаза в реакциях гемокоагуляции и фибринолиза на физическую нагрузку [Текст]: автореф. дис. ... д-р. биол. наук / М. Р. Тайрова. – Саранск, 2000. – 40 с.

14. Чернєв, О. В. Зміни в периферійній крові спортсменів під час одноразових фізичних навантажень [Текст] / О. В. Чернєв // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2012. – Т. 7, № 4, Додаток. А. – С. 137–142.







Copyright (c) 2015 Олексій Володимирович Чернєв

Creative Commons License
Эта работа лицензирована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN 2313-8416 (Online), ISSN 2313-6286 (Print)