Критерії оцінки чутливості організмів та ефективності методик біотестування для визначення токсичних властивостей води
Ключові слова:
біотест, критерії оцінки, чутливість, ефективність, стічні води, поверхневі води, питна вода, випробування, гостра токсичність, хронічна токсичність, генотоксичні і мутагенні властивостіАнотація
Представлено результати оцінки набору методик біотестування (біотестів) з метою відбору найбільш ефективних для визначення токсичних і генотоксичних властивостей різних категорій вод. До набору біотестів включено методики з використанням в якості тест-об’єктів представників основних трофічних ланок водної екосистеми – бактерій, інфузорій, ракоподібних, молюсків, риб, вищих рослин, а також комах дрозофіл, які є класичним біотестом для визначення генотоксичних і мутагенних ефектів.
Вперше оцінка здійснювалась за спеціально розробленими критеріями, які дозволили отримати вичерпну характеристику біотестів. За результатами випробовування біотестів визначено ефективні методики біотестування для токсикологічної оцінки, нормування і контролю якості стічних, поверхневих і питних вод. Найбільш чутливою до дії широкого спектру хімічних речовин і ефективною для використання у водоохоронній практиці виявився біотест на Ceriodaphnia affinis.
Посилання
Строганов Н. С. Методика определения токсичности водной среды / Н. С. Строганов // Методики биол. исслед. по водной токсикологии. – М.: Наука, 1971. – С. 14-60.
Лесников Л. А. Основные задачи, возможности и ограничения биотестирования./ Л. А. Лесников // Теоретические вопросы биотестирования. – Волгоград. 1983. – С. 3-12.
Филенко О. Ф. Водная токсикология. / О. Ф. Филенко– М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. – 154с.
Филенко О. Ф. Биотестирование: возможности и перспективы использования в контроле поверхностых вод / О. Ф. Филенко, О.П.Брагинский А. Н. Крайнюкова. // Методы биоиндикации и биотестирования природных вод. Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – С. 189-215.
UN/ECE Task Force on Monitoring & Watercourses. Volum 3: Biological Assessment Methods for Watercourses, Helsinki. 1992.
Environmental Protection Series. Biological Test Method: Test of Reproduction and Survival Using the Cladoceran Ceriodaphnia dubia, Enviromental Protection Conservation and Protec-tion Environtment Canada. Report EPS 1/RM/21 Februari. 1992.
Monitoring Water Quality in the Future. Volum3: Biomonitoring. Part5: Toxicity Monitoring of Effluents. Bilthoven. The Netherlands.1995
Біотестування у природоохоронній практиці. Збірник методик/ Під. ред.. Крайнюкової А. Київ, 1997. – 347 с.
Mouthly Environment Report of Pine Falls Company Limited, Manitoba. Canada, May 1997.
United States Environmental Protection Agency Region IV. Authorization to discharge under the National Pollutant Discharge Elimination System. Part IV: Whole Effluent Toxicity Testing Program. Venice. Florida. 1995.
International Standart. Water quality — Deternination of acute lethal toxicity to marine copepods (Copepoda. Crustacea). ISO/FDIS 14669: 1998.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
