ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАМІНИ АДСОРБЕНТIВ У КРІОГЕННИХ ПОВІТРЯНОРОЗПОДІЛЮВАЛЬНИХ УСТАНОВКAХ
DOI:
https://doi.org/10.18198/j.ind.gases.2017.0855Ключові слова:
Адсорбент, Адсорбат, Молекулярне сито, Цеоліт, Силікагель, Активний окис алюмінію, Адсорбція, Десорбція, Вода, Диоксид вуглецю, Гідротермальне старіння, Адсорбційна ємність, Осушення, Очищення, Ізотерма адсорбції, Ізобара адсорбції, ВологомісткістьАнотація
Блоки комплексної очистки (БКО) повітря входять до складу сучасних повітрянорозподілювальних установок (ПРУ). Якість очищення повітря від домішок істотно впливає як на характеристики ПРУ, так і на забезпечення їх безпечної експлуатації. Конструкції БКО постійно удосконалюються; в них знаходять застосування нові більш ефективні адсорбенти. Виконання технологічного регламенту процесу регенерації адсорбенту дозволяє істотно продовжити термін його служби. Однак настає час, коли необхідно провести заміну існуючих адсорбентів. Розглядаються процеси адсорбції води і діоксиду вуглецю на різних адсорбентах; відзначені чинники, що знижують їх адсорбційну здатність, наведені характеристики нових типів адсорбентів. На основі аналізу характеристик адсорбентів, що застосовуються для осушення повітря і очищення його від СО2 в кріогенних ПРУ обраний найбільш ефективний цеоліт марки 13Х APG-III, що випускається компанією «Honeywell UOP». Адсорбент являє собою молекулярне сито з адсорбційною ємністю по CО2 в 1,7 рази більше, ніж у стандартного цеоліту 13Х. Це дозволяє використовувати його для заміни відпрацьованого адсорбенту з одночасним досягненням ряду переваг.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
ЛІЦЕНЗІЙНИЙ ДОГОВІР
Після прийому статті до публікації редакція згідно з вимогами наукометричних баз кожному з авторів направляє ліцензійний договір про відступлення і передачу в управління авторських прав. Підпису автора (авторів) бажано скріпити печаткою відділу кадрів установи, в якій працює автор (автори), або печаткою факультету.
Редакція відсилає авторам одну верстку для коректури. Припустимі лише ті виправлення, які призводять верстку у відповідність з вихідним текстом статті. Внесення суттєвих змін не допускається. Верстку слід вислати до редакції протягом доби з моменту отримання.