ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ В ПЕДАГОГІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Ключові слова:
вербальна агресія, освітнє середовище, педагогічний дискурсАнотація
У статті розглядається феномен вербальної агресії як деструктивна форма спілкування в педагогічному середовищі. Метою розвідки є спроба відповісти на питання, що стосуються умов і причин стабільності явища вербальної агресії серед українських вчителів; визначити форми вербальної агресії в освітньому середовищі; стратегії профілактики деструктивної мовної поведінки вчителя. Автор звертає увагу на те, що українська система освіти й досі практикує авторитаризм, заснований на примусі та насильстві, на принципі «батога і пряника». Було наголошено, що деструктивна вербальна поведінка вчителя, з одного боку, засуджується студентами педагогічних закладів, а з іншого боку - засвоюється ними. Вербальна агресія, на думку автора, не є вродженою, але набутою моделлю поведінки, яка засвоюється студентами в процесі спостереження роботи агресивних вчителів, копіюється ними й у подальшому – практикується. Наслідками вербальної агресії в аудиторії можуть бути соціальна ізоляція, стрес, проблеми зі здоров'ям, а також проблеми в успішності студентів. Автор доходить висновку, що українська система освіти повинна розробити нові принципи взаємовідносин між студентом і викладачем, запровадити нові критерії оцінки діяльності викладачів, підбору персоналу, впроваджувати кращі народні традиції та особистісно-орієнтовану методику навчання.
Посилання
Antonova, N.A. (2007). Pedagogicheskiy diskurs: rechevoe poviedieniye uchitelia na uroke. Accessed from http://www.dissercat.com/content/pedagogicheskii-diskurs-rechevoe-povedenie-uchitelya-na-uroke
Apriesian, V (2003). Implicytnaya agressiya v yazykie. Accessed from http://www.dialog-21.ru/Archive/2003/Apresian.htm
Fiodorova, L.L. (2004). Priamoye vyrazheniye agressiyi v riechievom obschienii. Moscow. RGGU.
Geen, Russell G., Donnerstein, Edward D. (1998). Human Aggression: Theories, Research, and Implications for Social Policy. Academic Press. London.
Hamilton, M. A. (2011, November 7). Verbal Aggression: Understanding the Psychological Antecedents and Social Consequences. Journal of Language and Social Psychology. SAGE Publications. doi:10.1177/0261927x11425032
Kosmeda, T. (2010, V. 50). Elitarnist pedahohichnoho dyskursu vykladacha vyschoyi. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriya filolohichna.
Krasnopiorova, Y. V. (2006). Tekhnologjya preodolieniya proyavlieniy agressii uchytieliey v pedagogicheskom diskursie. Izhevsk.
Rancer, Andrew S. (2012). Understanding Aggressive Communication. Accessed from http://history2.net/u/understanding-aggressive-communication-e1955-pdf.pdf
Scherbinina, Yu.V. (2006). Verbalnaya agressiya. Moscow. KomKniga.
Vorontsova, T. A. (2006). Riechievaya agressiya: kommunikativno-diskursivnyi podkhod. Cheliabinsk.
Wrede, Robert K. (2003). Communication and Conflict: Managing Verbal Aggression in Mediation. Accessed from http://www.mediate.com/articles/wrede_R.cfm
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Юлія Дем'янова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).