РОЛЬ ВІЗУАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ В КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОМУ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ
Ключевые слова:
аутизм, візуальна підтримка, комунікація, мовлення.Аннотация
У статті йдеться про специфіку комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей з аутизмом як наслідок складної структури їхніх порушень; означено як лінгвістичну, так і паралінгвістичну проблематику за аутизму, наголошено на домінування комунікативних складнощів у структурі їхніх комунікативно-мовленнєвих процесів. З опорою на висновки зарубіжних дослідників обґрунтовано доречність застосування методу «візуальна підтримка» у контексті розвитку комунікації, імпресивного та експресивного мовлення в аутичних дітей. Детально представлено зміст візуальної підтримки як методу з науково доведеною ефективністью, а також науково-методичне підгрунтя власного дослідження. Представлено діагностичний інструментарій дослідження («Сенсо-моторний профіль», методику «C.A.R.S», логопедичне обстеження), а також результати щодо стану комунікативно-мовленнєвої сфери у 16 дітей з аутизмом у відповідності до ступеню вираженості у них аутизму (низько-, середньо- та високофункційні). Розкрито, що головною умовою, за якою здійснювалося експериментальне дослідження, був командний підхід, що уможливлював генералізацію набутих комунікативно-мовленнєвих умінь та навичок. Представлено позитивну динаміку розвитку комунікації та мовлення дітей з аутизмом як наслідок застосування візуальної підтримки. Подано рекомендації фахівцям і батькам щодо застосування методу «візуальна підтримка».Библиографические ссылки
Нуриева Л.Г. Развитие речи у аутичных детей: Методические разработки. – М.: Теревинф, 2005. – 160 с. (Nurieva L.G. Razvitie rechi u autichnyih detey: Metodicheskie razrabotki).
Рыскина В., Лазина Е. Коммуникация с помощью картинок. – СПб.: «Эвричайлд», 2010 г. – 64 c. (Ryskina V., Lazina E. Kommunikatsiya s pomoschyu kartinok)
Фрост Л., Бонди Э. Система альтернативной коммуникации с помощью карточек (PECS): руководство для педагогов. – М.: Теревинф, 2011. – 416 с. (Frost L., Bondi E. Sistema alternativnoy kommunikatsii s pomoschyu kartochek (PECS): rukovodstvo dlya pedagogov).
Dettmer S., Simpson R. L., Myles B. S., Ganz J. B. (2000). The use of visual supports to facilitate transitions of students with autism. Focus on Autism and Other Developmental Disabilities, 15, 163-169. DOI: 10.1177/108835760001500307.
Krantz, P.J, MacDuff, M.T, McClannahan, L.E. – Programming Participation in Family Activities for Children with Autism: Parent’s use of photographic activity schedules. Journal of Applied Behavior Analysis, 26, 137-138.
Marlene J. Visual Supports for People with Autism: A Guide for Parents and Professionals // Cohen Paperback, Woodbine House Inc., 2005. 226.
Shane, H. C., Laubscher, E. H., Schlosser, R. W., Flynn, S., Sorce, J. F., & Abramson, J. (2012). Applying technology to visually support language and communication in individuals with autism spectrum disorders. Journal of autism and developmental disorders, 42(6), 1228-1235. DOI: 10.1007/s10803-011-1304-z.
Virues-Ortega J., Julio F., Pastor R (2013). The TEACCH program for children and adults with autism: A meta-analysis of intervention studies // Clinical Psychology Review, 33 (8). – Р. 940-953.
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2017 Т.В. Скрипник, С.В. Беляк
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution-NonCommercial-ShareAlike» («Атрибуция — Некоммерческое использование — На тех же условиях») 4.0 Всемирная.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения по неэксклюзивного распространение работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале.
Политика журнала позволяет и поощряет размещение авторами в сети Интернет (например, в хранилищах учреждений или на личных веб-сайтах) рукописи работы, как до представления рукописи в редакцию, так и во время его редакционного обработки, поскольку это способствует возникновению продуктивной научной дискуссии и положительно сказывается на оперативности и динамике цитирования опубликованной работы (см. The Effect of Open Access).
