КОМУНІКАТИВНА ПРОФЕСІОГРАМА ІНЖЕНЕРА З ПОЗИЦІЇ ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Ключевые слова:
професіограма, професійна комунікативна компетентність, комунікативна компетентність.Аннотация
У статті досліджено основні професійні комунікативні знання, уміння та навички сучасного інженера, їх визначення і функції у процесі виконання професійних обов'язків, охарактеризована комунікативна професіограма інженера з огляду ділового спілкування. У дослідженні визначено професіограму як комплекс загальних та спеціальних професійних знань та навичок, необхідних спеціалісту для забезпечення ефективного спілкування як складової його професійної діяльності.
В статті окреслено такі основні критерії професійної комунікативної компетентності інженера як стратегічний запас комунікативних навичок та досвіду, здатність здійснювати іншомовне фахово спрямоване спілкування; знання основ комунікативної культури, які полегшують спілкування і допомагають налагоджувати належні стосунки заради високих досягнень у певній професійній сфері.
У своїй професійній діяльності майбутні інженери повинні володіти фаховою мовою, коректно вести переговори, звертатися до аудиторії, вибудовувати відносини з колегами на етичній основі, вдаватися до нестандартних мовних форм, забезпечувати співпрацю у команді, а також виявляти здатність уникати конфліктів та оперативно реагувати на зауваження співрозмовника у професійних комунікативних ситуаціях, передбачати розвиток розмови та реакції співрозмовника, створювати та підтримувати доброзичлива комунікативна атмосфера на успіх у співпраці.
Библиографические ссылки
Амеліна С. М. Теоретико-методичні основи формування культури професійного спілкування у студентів вищих аграрних навчальних закладів. Автореф. дис. д. пед. н.: теорія і методика професійної освіти. – Харків: ХНПУ, 2008.
Климова К. Я. Теорія і практика формування мовнокомунікативної професійної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів :
монографія / Катерина Яківна Климова. — Житомир : ПП "Рута", 2010.
Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці: підручник / Я.В. Крушельницька. – К.: КНЕУ, 2003. – 367 с.
Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.- К.: Освіта, 1999. – 351 с.
Ярощук І. Д. Теоретичне обґрунтування професіограми економіста з позицій ділової комунікації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://cutt.ly/me7guj3
Іщенко Т.Д. Рудницька Н.А. Інноваційні процеси в системі аграрної освіти України з урахуванням досвіду Франції Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти 2017, №1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journals.uran.ua/apppfo/article/view/92502/88282
Рудницька Н.А. Проблема розробки освітніх стандартів інженерів аграрного профілю з урахуванням досвіду професійної підготовки агроінженерів Франції. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти. № 2. 27-31 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journals.uran.ua/apppfo/article/view/85311.
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2019 Аліна ОТОТЮК, Nataliya RUDNYTSKA
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution-NonCommercial-ShareAlike» («Атрибуция — Некоммерческое использование — На тех же условиях») 4.0 Всемирная.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения по неэксклюзивного распространение работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале.
Политика журнала позволяет и поощряет размещение авторами в сети Интернет (например, в хранилищах учреждений или на личных веб-сайтах) рукописи работы, как до представления рукописи в редакцию, так и во время его редакционного обработки, поскольку это способствует возникновению продуктивной научной дискуссии и положительно сказывается на оперативности и динамике цитирования опубликованной работы (см. The Effect of Open Access).
