ОСОБЛИВОСТІ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АВІАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ

Автор(и)

  • Наталія Мельник Факультет лінгвістики та соціальних комунікацій, Національний авіаційний університет, Україна, м. Київ, Україна

Ключові слова:

фахівці авіаційної галузі, іншомовна підготовка, іншомовна комунікативна компетентність, авіаційні спеціальності.

Анотація

Сучасна підготовка майбутніх фахівців авіаційної галузі у вищих навчальних закладах покликана забезпечити отримання системних знань, напрацювання фахових умінь і навичок, що будуть становити основу компетентної підготовки та формування готовності до виконанняпрофесійних обов’язків.

Біографія автора

Наталія Мельник, Факультет лінгвістики та соціальних комунікацій, Національний авіаційний університет, Україна, м. Київ

д.п.н., доцент кафедри іноземної філології

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-12

Номер

№ 1 (2019): АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Розділ

Педагогіка i психологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Наталія Мельник

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).