Агроекологічні основи вирощування екологічно безпечної товарної продукції м’яти перцевої
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2019.184167Ключові слова:
м’ята перцева, мікробіологічні препарати, ЕМ-А, Сяйво-2, ЕМ-пластини, підживлення, врожайність, нітрати, ефірна олія, товарна продукціяАнотація
Проведено трирічні дослідження впливу мікробіологічних препаратів на врожайність та якість товарної продукції м’яти перцевої. Предметом дослідження були фенологічні зміни, біометричні показники та параметри врожайності рослин залежно від внесення мікробіологічних препаратів, як-от: ЕМ-А, Сяйво-2 та ЕМ-пластини. Під час проведення наукової роботи були використані польовий, статистичний, лабораторний методи досліджень. Здійснено фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, обліки та біохімічний аналіз рослин. Обґрунтовано закономірності формування високого рівня врожайності товарної продукції м’яти перцевої залежно від застосування ЕМ-препаратів. Встановлено, що підживлення рослин м’яти перцевої впродовж вегетації розчином мікробіологічного препарату ЕМ-А стимулювало наростання листової маси і поліпшувало облиствленість рослин, а отже і врожайність культури у цьому варіанті досліду була найвищою — 3,9 т/га. Доведено, що за дії всіх використаних у досліді мікробіологічних препаратів уміст нітратів у зеленій масі м’яти перцевої знижувався порівняно із контролем. Крім того, нашими дослідженнями виявлено тенденцію до збільшення вмісту ефірної олії в листках м’яти перцевої під дією мікробіологічних препаратів. Доведено позитивний вплив мікробіологічних препаратів на ріст, розвиток та врожайність культури та визначено, що застосування мікробіологічного препарату ЕМ-А під час вегетації рослин є ефективним, екологічно безпечним елементом сучасної технології вирощування культури.
Посилання
Dubynskyj, G.P. & Burakov, V.Y. (2012). Pochvozashhytnoe ustrojstvo agrolandshafta [Agrolandscape soil protection device]. Xarkiv: Vyshha shkola. 216. (In Ukr.)
Palamarchuk, I.P., Palamarchuk, I.I. and Yanovych, V. P. (2013). Технологічні аспекти використання ефективних мікроорганізмів у відновлюючи процесах [Technological aspects of the use of effective microorganisms in restoring processes]. Zbirnyk Naukovykh Prats Vinnytskoho Natsionalnoho Ahrarnoho Universytetu [Collection of scientific works of Vinnytsia National Agrarian University], 10, Vols. 1 (58), 164–167. (In Ukr.)
Gutynska, G.O. (2006). Gruntova mikrobiologiya [Soil microbiology]. Kyiv: Aristej. 284. (In Ukr.)
Tyburskyj, I.Yu. (2006). Ekologichne silske gospodarstvo: kroky nazustrich. Krok pershyj: ekologichne zemlerobstvo [Ecological agriculture: steps towards. Step one: ecological agriculture]. Kyiv: Vydavnycztvo Nacionalnogo agrarnogo universtetu. 80. (In Ukr.)
Stecyshyn, P.O., Pyndus, V.V., Rekunenko, V.V. et all. (2011). Osnovy organichnogo vyrobnycztva [Fundamentals of organic production]. Vinnycya: Nova knyga. 626. (In Ukr.)
Zelinskyj, M. (2015). Organichne zemlerobstvo — ce shans ne vyzhyvaty, a zhyty i rozvyvatys [Organic farming is a chance not to survive, but to live and develop]. Agrosvit Ukrayiny [Agrosvit of Ukraine], 1. 8–10. (In Ukr.)
Baratashvili, T.K. (2013). «Effektivnye tehnologii v reshenii prirodoohrannyh, ekologicheskih, ekonomicheskih, socialnyh i drugih problem XXI veka». Zbirnyk materialiv I mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii [EM technology and reality], I Mezhdunarodnaya nauchnaya konferenciya, Ulan-Ude, Russia, рр. 219–225. (In Russ.)
Smirnov, V.V. (2002). Mikrobni biotekhnolohii u silskomu hospodarstvi [Microbial biotechnology in agriculture]. Visnyk ahrarnoi nauky [Bulletin of agrarian science.], 4. 5–10. (In Ukr.)
Kozyrovska, N. & Derkach, V. (2001). V Ukraini zareiestrovano pershyi vitchyznianyi mikrobiolohichnyi preparat dlia roslynnytstva KLEPS [In Ukraine the first domestic microbiological preparation for the CLEPS crop was registered]. Propozytsiia [Proposal], 10. 60–61. (In Ukr.)
Fokin, A. (2014). Deiaki svitovi tendentsii u zakhysti roslyn. [Some world trends in plant protection]. Zakhyst Roslyn [Plant Protection.], 9. 13–15. (In Ukr.)
Saiko, V.F. (2014). Naukovi Osnovy Stiikoho Zemlerobstva V Ukraini Visnyk Ahrarnoi Nauky [Scientific fundamentals of sustainable agriculture in Ukraine]. Visnyk agrarnoyi nauky [Bulletin of agrarian science], 1, 5–12. (In Ukr.)
Tihonovicha, I. & Kruglova, Yu. (2014). Biopreparaty v selskom hozyajstve. Metodologiya i praktika primeneniya mikroorganizmov v rastenievodstve i kormoproizvodstve. [Biological products in agriculture. Methodology and practice of using microorganisms in crop production and feed production]. Moscow: VNIISHM. 154. (In Russ.)
Horodnii, M.M. (2004). «Biotekhnolohichnyi enerhetychno-avtonomnyi kompleks pererobky i utylizatsii orhanichnykh vidkhodiv». Zbirnyk materialiv naukovo-praktychnoi konferentsii [Vyshchi Navchalni Zaklady — Kyievu], Naukovo-praktychna konferentsiia, Kyiv, Ukraine, pp. 66–72. (In Ukr.)
Kuzmenko, A.S. (2004). Vplyv mikrobiolohichnykh preparativ na vrozhainist sutsvit. [Influence of microbiological preparations on the yield of inflorescences]. Visnyk Ahrarnoi Nauky UAAN [Bulletin of agrarian science of UAAS], 3. 76–78. (In Ukr.)
Volkohon, V.V. (2005). Mikrobiolohiia v suchasnomu ahrarnomu vyrobnytstvi. [Microbiology in modern agrarian production]. Silskohospodarska mikrobiolohiia [Agricultural Microbiology], 1–2. 6–29. (In Ukr.)
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).