Біоекологічна характеристика лікарських рослин-інтродуцентів в умовах ex situ
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2019.184171Ключові слова:
рослини-інтродуценти, зимостійкість, посухостійкість, вибагливістю до вологості ґрунту, вибагливість до світла.Анотація
Сучасне сільське господарство, зелене будівництво, фармацевтична промисловість і низка галузей господарства України неможливо уявити без постійних пошуків і впроваджень в культуру нових видів, форм і сортів рослин. Значення інтродукції для наукового прогресу важко переоцінити. Разом з тим ця важлива галузь діяльності людини значною мірою залежить від ґрунтово- кліматичних умов місця проведення інтродукційних досліджень, оскільки кожна територія, навіть у межах однієї кліматично зони, має свої особливі, властиві лише їй умови. Комбінація і співвідношення численних метеорологічних елементів, як-от тепло, вологість, освітленість тощо, їх сезонна і річна мінливість є значно складними і залежать від кількох чинників, тому їх повне повторення може бути лише винятком.
За результатами оцінки зразків колекції Дослідної станції лікарських рослин ІАП НААН за показниками стійкості виділено групи рослин, які мають певний адаптаційний потенціал до несприятливих умов довкілля. Рослини-інтродуценти об’єднано в групи, що характеризуються адаптацією різного ступеня до кліматичних ритмів шляхом зміни метаболізму, процесів розвитку і стійкості до дії чинників навколишнього природного середовища, зміни інтенсивності транспірації і мінерального живлення, регуляції транспорту речовин і функціональних змін між різними органами, зміни динаміки накопичення та активності біологічно активних речовин. Для запобігання несприятливій дії низьких температур у рослин виникають різноманітні пристосувальні фізіолого-біохімічні зміни, що підвищують морозостійкість, зимову посухостійкість і стійкість до різкого коливання температури. Ці зміни виявляються у накопиченні запасних речовин, зниженні інтенсивності дихання та оптимумів ферментативних процесів.
За результатами проведеного аналізу реакцій рослин-інтродуцентів на деякі ґрунтово-кліматичні умови виділено групи з подібною реакцією. Встановлено екологічні та біологічні особливості рослин-інтродуцентів лікарського призначення за зимостійкістю (171), посухостійкістю
(158), за вибагливістю до вологості ґрунту (222) та освітлення (166). Пристосувальні реакції рослин спрямовуються на зменшення несприятливого впливу чинників довкілля і чутливості до їхньої дії та значною мірою обумовлено наявністю в рослинному організмі адаптаційних реакції певної амплітуди, що необхідна для виживання рослин-інтродуцентів у стресових ситуаціях. Біоекологічна характеристика колекційних зразків, визначена в умовах ex situ, надасть змогу побудувати моделі продуктивних фітоценозів з лікарськими рослинами-інтродуцентами в умовах прогнозованих змін клімату.
Посилання
Мусієнко С.І. Конспект лекцій з дисципліни «Інтродукція та адаптація декоративних рослин». Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2016. 70 с.
Лаптев А.А. Интродукция и акклиматизация растений с основами озеленения. Київ: Фитосоциоцентр, 2001. 128 с.
Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Інтродукція рідкісних і зникаючих рослин флори України. Київ: Наукова думка, 1996. 284 с.
Сікура Й.Й. Капустян В.В. Інтродукція рослин (її значення для розвитку цивілізацій, ботанічної науки та збереження різноманіття рослинного світу). Київ: Фітосоціоцентр, 2003. 280 с.
Кохно М.А. Історія інтродукції деревних рослин в Україні (короткий нарис). Київ: Фітосоціоцентр, 2007. 67 с.
Рахметов Д.Б. Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин в Україні. Київ: Аграр Медіа Груп, 2011. 306 с.
Слюсар С.І., Кузнецов С.І. Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях // Інтродукція рослин. 2016. № 4. С. 3–13.
Протопопова В.В. Адвентивні рослини Лісостепу і Степу України. Київ: Наукова думка, 1973. 191 с.
Шевченко Т.Л., Глущенко Л.А. Вивчення впливу адвентивних видів лікарських рослин на агрофітоценози // Вісник аграрної науки. 2015. № 3. С. 17–21.
Шевченко Т.Л., Глущенко Л.А. Особливості використання натуралізованих лікарських рослин // Агроекологічний журнал. 2018. № 2. С. 81–86.
Порада О.А., Шевченко Т.Л. Формування колекцій лікарських рослин // Інтродукція рослин. 2007. № 4. C 59–63.
Порада О.А., Шевченко Т.Л., Сивоглаз Л.М., Калініна М.А. Еколого-біологічна оцінка інтродуцентів декоративно-лікарського призначення в Лісостепу України // Вісті біосферного заповідника «Асканія-Нова». 2012. Т. 14. С. 207–209.
Базилевская Н.А., Маурин М.А. Интродукция растений. Теории и практические приёмы. Рига: ЛГУ им. П.Стучки,1984. 91 с.
Порада О.А. Методика формування та ведення колекцій лікарських рослин. Березоточа: ПП ПДАА, 2007. 50 с.
Соколов С.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений // Интродукция растений и зеленое строительство. Москва; Ленинград: Тр. Бот. ин-та им. В. Л. Комарова. 1957. Сер. 6. Вып. 5. С. 9–32.
Майсурадзе Н.И., Киселев В.П., Черкасов О.А. и др. Методика исследований при интродукции лекарственных растений / Москва: Центральное бюро научно-технической информации. Сер. Лекарственное растениеводство. 1980. 33 с.
Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. Совет ботан. садов СССР. Москва: ГБС АН СССР, 1975. 27 с.
Колісніченко О.М. Сезонні біоритми та зимостійкість рослин. Київ: Фітосоціоцентр. 2004. 176 с.
Кириченко В.В. Методологические проблемы адаптационной селекции растений // Адаптационная селекция растений: теорія и практика. Харьков. 2002. С. 3–5.
Шевченко Т., Глущенко Л., Онук Л. Особливості інтродукції лікарських рослин лісових екотопів // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Біологічні науки. 2017. № 7 (356). С. 55–60.
Шевченко Т.Л., Порада О.А. Вплив температури на сезонний ритм розвитку перспективних лікарських рослин // Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали четвертої Міжнародної наук.-практ. інтерн.-конф. (Полтава. 14–15 травня 2015 р.). Полтава. 2015. С. 183–186.
Сивоглаз Л.Н., Шевченко Т.Л., Глущенко Л.А., Калинина М.А. Интродукционные исследования Опытной станции лекарственных растений // Лекарственные растения: фундаментальные и прикладные проблемы: материалы І международной научной конференции, (Новосибирск, 21–22 мая 2013 г.). Новосибирск: Изд-во НГАУ, 2013. С. 343–346.
Федько Р.М. Еколого-біологічні особливості деревних рослин з лікарськими властивостями: автореф. дис. ... канд. біол. наук: 03.00.16 / Інститут агроекології і природокористування НААН. Київ, 2014. 20 с.
Тимошенко Л.М. Аналіз деревно-чагарникової рослинності вуличних насаджень міста Лубен // Перспективні напрямки наукових досліджень лікарських і ефіроолійних культур: матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, (Березоточа, 4–5 червня 2015 р.). Березоточа. 2015. C. 54–57.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
