Наукові основи визначення зон вирощування основних сільськогосподарських культур України

Автор(и)

  • Д. С. Добряк Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна
  • О. І. Дребот Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна
  • П. П. Мельник Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2019.185879

Ключові слова:

підкласи придатності земель, зони вирощування культур, природно-сільськогосподарське районування, таксони, фітовірологічна карта ґрунтів України

Анотація

Статтю присвячено дослідженню проблем та обґрунтованню визначення зон вирощування основних сільськогосподарських культур в Україні. Базовою основою для визначення зон вирощування основних сільськогосподарських культур рекомендується природно-сільськогосподарське районування (окремих зон, провінцій, округів, природно-сільськогосподарських районів), яке є наслідком агроекологічної неоднорідності територій України. Але схему природно-сільськогосподарського районування можна розглядати лише як каркас, коли йдеться про тематичні, в цьому разі агроекологічні, відмінності території України. Спробу усвідомити і вирізнити їх потрібно здійснювати класифікації орних земель за придатністю ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур. Якщо хоча б коротко розглянути методичну послідовність визначення придатності, то насамперед постає питання про виокремлення зон вирощування цих культур, а саме: пшениці озимої, жита озимого, ячменю, вівса, кукурудзи на зерно, буряків цукрових, соняшнику, картоплі, льону.

Для цього за опублікованими даними слід вивчати, аналізувати вимоги окремих культур до тепла, вологи, світла на різних фазах розвитку, визначати кількісну потребу кожного фактора у критичні періоди росту й розвитку рослини, відповідно до цього необхідно складати допоміжні таблиці до зазначених культур.

На основі цих даних складають комплексну характеристику орних земель України щодо агроекологічних вимог названих культур. Характеристика включає, по перше, загальну площу зони вирощування культури в Україні і належність її певних частин до таксонів (одиниць) природносільськогосподарських районів; по друге, кожен окремий таксон районування має площу, яка підлягає придатності орних земель певній культурі та бал цієї площі за врожайністю. До придатності площі зарахована площа першого, другого і третього підкласів придатності для зони всіх зернових, першого і другого — для інших названих культур, тобто площа, на якій вирощування культур не супроводжується докорінними меліоративними заходами. Це та інформація, яка дає змогу визначити території з відносним екологічним оптимумом для кожної культури. Дуже важливо, що маючи придатні площі й оцінку за врожайністю, можна визначити обсяги виробництва продукції окремих культур в умовах, близьких до екологічного оптимуму, що також є одним із вирішальних у створенні реальних передумов для екологобезпечного землекористування.

Біографії авторів

Д. С. Добряк, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН, заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник

О. І. Дребот, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу інституціонального забезпечення природокористування

П. П. Мельник, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії екологічного менеджменту

Посилання

Gazzalo Ya. M., Gladiy M.V., Sabluk P.T. (2016). Agronomichniy potentsial Ukrayini: napryami rozvitku. [Agronomic potential of Ukraine: directions of development]. Agrarna nauka. 330. (In Ukr.).

Ghadzalo Ya.M., Gladiy M.V., Sabluk P.T., Luzan Y.Ya. (2018). Rozvitok agrarnoyu sferi ekonomiki v umovah detsentralizatsiyi upravlinnya v Ukrayini. [Development of agrarian sphere of economy under conditions of decentralization of management in Ukraine]. Agrarna nauka. 327. (In Ukr.).

Bulygin S.Y.. (2005) Formation of ecologically sustainable agricultural landscapes. [Formation of ecologically sustainable agricultural landscapes]. Urozhay. 300. (In Ukr.).

Dobryak D.S., Kanash O.P., Babmindra D.I., Rozumniy I.A. (2009). KlasifIkatsIya sIlskogospodarskih zemel, yak naukova peredumova Yih ekologichnogo bezpechnogo vikoristannya. [Classification of agricultural lands as a scientific prerequisite for their ecologically safe use]. № 2. Urozhay. 464. (In Ukr.).

Konishchuk V.V., Egorova T.M. (2014). Aktualni pitannya agroekologichnogo rayonuvannya Ukrayini. [Topical issues of agri-environmental zoning of Ukraine]. II Visnik Dnipropetrovskogo derzhavnogo agrarnogo universitetu. № 1. 156–161. (In Ukr.).

Melnyk P.P. (2016). Ekologo-ekonomIchnI osnovi upravlinnya prirodokoristuvannyam v agroekosistemah. [Ecological and economic bases of nature management in agroecosystems]. Dia. 328. (In Ukr.).

Metodichni rekomendatsiyi schodo mehanizmu vivedennya z gospodarskogo obliku zemel, scho pidlyagayut konservatsiyi. 2005. [Methodical recommendations on the mechanism of withdrawal from the economic records of lands subject to conservation]. Urozhay. 80. (In Ukr.).

Polishchuk V.P., Budzanovskaya I.G., Rinadi T.M., Paishina V.P., Boyko A.L. (2001). Monitoring virusnih Infektsiy v biotsenozah UkraYini. [Monitoring of viral infections in Ukrainian biocenoses.]. Fitosotsiotsentr. 220. (In Ukr.).

Furdychko O.I. (2014) Ekologichni osnovi zbalansovanogo rozvitku agrosferi v konteksti Evropeyskoyi Integratsiyi Ukrayini. [Ecological bases of balanced development of agrosphere in the context of European integration of Ukraine]. Dia. 432. (In Ukr.).

Drebot O.I., Shershun M.Kh., Sakharnatska L.I., Vysochanska M.Y.. Directions of the organizational and investment Mechanism of agricultural landscapes use. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development Vol. 19, Issue 3, 2019. 125–132 p. http:// managementjournal.usamv.ro/pdf/vol.19_3/volume_19_3_2019.pdf

Drebot O.I., Sakharnatskaya L.I., Vysochanska M.Y. (2018). Model efektivnosti vikoristannya ekonomichnogo mehanizmu zemel silskogospodarskogo priznachennya. [Model of efficiency of use of the economic mechanism of agricultural lands]. Efektivnist derzhavnogo upravlinnya. № 4. p. 2. 163–177.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ