Сільськогосподарські угіддя Житомирської області: стан та особливості використання виробниками аграрної продукції
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2019.185886Ключові слова:
сільськогосподарські підприємства, земельні ресурси, структура угідь, посівні площі, культураАнотація
Відомо, що земля згідно законодавства виступає національним багатством України, оскільки є головним засобом виробництва матеріальних благ для потреб людства. Попри те, що Житомирська область територіально охоплює родючі грунти зони Лісостепу, їх використання не завжди є оптимальним. Визначення особливостей використання сільськогосподарських угідь виробниками аграрної продукції області наразі є досить актуальним та визначає мету наших досліджень.
Встановлено, що на території Житомирщини сільськогосподарські угіддя становлять 1510,0 тис. га, з яких 73,6% припадає на ріллю. Цей показник є дещо меншим, ніж, в середньому, по Україні. Проте існує можливість подальшого збільшення показника розорюваності області за рахунок перелогів. В Житомирській області функціонують різні види сільськогосподарських підприємств, переважну більшість яких складають фермерські господарства (56,1%) та господарські товариства (30,2%). Саме вони є основними виробниками продукції рослинництва. Господарський напрямок нашого регіону є зерновим, так як в структурі посівних площ вони становлять 43,6%. Серед зернових найбільші площі займають пшениця озима (116,9 тис. га) та кукурудза на зерно (155,6 тис. га). Технічні культури, які складають 31,0% в структурі посівних площ, представлені переважно соєю та соняшником. Саме ці культури є досить економічно привабливими для товаровиробників сьогодення. Картопля та овочі області становлять лише 9,5% посівних площ, а серед кормових культур переважаючими є багаторічні трави. Якісно структура посівних площ Житомирської області та України не відрізняється. Відмінність полягає лишу у площах, зайнятих різними групами культур. Загалом Житомирщина відноситься до областей, які характеризуються середніми показниками розорюваності території. Посівні площі сільськогосподарських підприємств складають лише 23,1% від загальної території. Найменше освоєними аграрним сектором є західні регіони нашої держави, зокрема Закарпатська область (2,6%), а найбільш розвинутим сільськогосподарським регіоном виступають центральні та південні області. Так, у Кіровоградській області посівні площі аграріїв становлять 49,1%. Проаналізувавши стан використання земельних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами Житомирщини, можна охарактеризувати його як не досить задовільний, про що свідчить ступінь розорюваності земель в порівнянні з іншими областями України.
Посилання
Dobryak D.S., & Zholobova S.M (2018). Suchasnyy zemleustriy — osnovopolozhnyy instrument v zabezpechenni ratsional’noho vykorystannya ta okhorony zemel’nykh resursiv [Modern land management is a fundamental tool in ensuring the rational use and protection of land resources]. Zemleustriy, kadastr i monitorynh zemel’, 3, 32–39 [in Ukr.].
On Land Management: the Law of Ukraine. Available at: http://rada.gov.ua.
Vashchenko I.V. (2018). Rynok zernovykh v Ukrayini: analiz suchasnoho stanu [Cereal market in Ukraine: current state analysis]. Zemleustriy, kadastr i monitorynh zemel’, 4, 80–85 [in Ukr.].
Land Code of Ukraine. Available at: http://rada.gov.ua.
Karas I.F., & Kotkova T.M (2018). Efektyvnist’ vykorystannya zemel’nykh resursiv hospodarstvamy Zhytomyrs’koyi oblasti [Efficiency of land resources use by Zhytomyr region farms]. Zemleustriy, kadastr i monitorynh zemel, 4, 87–93 [in En.].
On State Control over the Use and Protection of Land: the Law of Ukraine. Available at: http://rada.gov.ua.
The ranking of the regions for the production of agricultural products. Available at: http://www. minagro.gov.ua/monitoring?nid=18796.
Pashinska, G.A. ed (2018). Statystychniy zbirnuk «Zhytomyrshchyna y cufrax» [Statistical collection «Zhytomyr region in figures»]. Zhytomyr, 157.
Statistical collection «Agriculture of Ukraine for 2018». Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/publ7_u.htm.
Shkuratov, O.I. (2013). Otsinka zemel’ v protsesi orhanizatsii ekolohichno oriientovanoho sil’s’kohospodars’koho vyrobnytstva [Assessment of land in the process of organizing environmentally friendly agricultural production]. AgroSvit, 24, 13–17. (In Ukr.)
Dobryak, D.S. & Shkuratov, O.I. (2018). Formuvannya i rozvytok rynkovykh zemel’nykh vidnosyn na terenakh Ukrayiny [Formation and development of market land relations in Ukraine]. Zbalansovane pryrodokorystuvannya [Balanced Nature Using], 1, 8–17. (In Ukr.)
Tretyak, A. M. (2008). Zemlevporyadne proektuvannya: teoretuchni osnovu ta terytorialnyi zemleustriy [Land design: theoretical foundations and territorial land management]. Kyiv.: CZRU, 576.
Shkuratov, O.I. (2016). Orhanizatsiino-ekonomichni osnovy ekolohichnoi bezpeky v ahrarnomu sektori Ukrainy teoriia metodolohiia praktyka [Organizational and economic bases of ecological safety in the agrarian sector of Ukraine: theory, methodology, practice]. Kyiv: DKS-Tsentr. 356. (In Ukr.)
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).