ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ФТОРУ У ҐРУНТІ І РОСЛИНАХ У ЗОНІ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕНЕЗУ

Анотація

Статтю присвячено вивченню особливостей накопичення фтору у ґрунті і рослинах у зоні
впливу техногенезу. Актуальність дослідження фтору у ґрунті обумовлена властивостями цього
елемента через трофічні ланцюги негативно впливати на здоров’я людини. Мета досліджень полягала
у визначенні техногенних джерел надходження фтору в сільгоспугіддя Донецької обл. та вивченні
чинників, які впливають на шляхи і рівні накопичення фтору у ґрунті і рослинах. Методична
основа дослідження базується на таких методах, як: польовий, лабораторний, вимірювальний,
розрахунково-порівняльний, графічне відображення даних. Поряд із загальновідомими методами
використовували деякі спеціальні: аналізу і синтезу. Дослідження проводилися з використанням
атестованих та стандартизованих в Україні методик і методичних підходів. Аналітичні ви-
мірювання вмісту фтору здійснювали в зразках соломи, зерні та ґрунті, який відбирали з орного
шару одночасно з рослинними зразками. Відбір ґрунту та рослинних зразків проводили з орного
шару згідно з діючими вимогами і рекомендаціями. Статистичну обробку результатів проводили
за Б.А. Доспєховим.
На основі аналізу статистичних даних стосовно викидів промислових підприємств визначено,
що техногенними джерелами забруднення фтором агроландшафтів Донецької обл. є металургія і
енергетика. Ці підприємства щорічно здійснюють викиди в навколишнє природне середовище близь-
ко 200 т фтору. У межах до 5 км від джерела емісії концентрація водорозчинної форми у ґрунті
перевищує ГДК (10 мг/кг) від 1,5 до 3 разів. З віддаленням уміст розчинних форм знижується. За
межами техногенного впливу (10–15 км) концентрація водорозчинної форми фтору у ґрунті майже
не перевищує ГДК. Встановлено, що найбільше фтору міститься у вегетативній масі рослин, а
найменше — у зерні. Високою чутливістю до фтору характеризується ячмінь ярий і кукурудза,
в яких уміст фтору перевищував допустимий норматив у 2–2,5 раза. Менш чутливими до фтору
виявились пшениця озима і соняшник. Уміст елемента в зерні цих культур не перевищував норму
або балансував на межі ГДК. Не зафіксовано перевищення нормативного вмісту фтору (15 мг/кг)
і у побічній продукції досліджуваних сільськогосподарських культур.