ДОСЛІДЖЕННЯ СУБСТРАТІВ ШАХТНОЇ ПОРОДИ НА ТЕРИКОНАХ ДОНБАСУ ДЛЯ ЇХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ

Автор(и)

  • А. П. Дудкіна Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2018.190403

Ключові слова:

ландшафт, шахтні відвали, шлаки, техноземи, меліорація, едафотоп, ґрунт, родючість, екологія

Анотація

Техногенні ландшафти у Донецькому регіоні займають площу понад 11 тис. га. Вони є техно-
генними зонами підвищеної екологічної небезпеки. Токсичні речовини, що мігрують з териконів,
впливають на всі компоненти степових ландшафтів, змінюючи їх природні геохімічні особливості.
Тому актуальною є науково-прикладна проблема поглибленого вивчення новостворених техноземів
для подальшої розробки теоретичних та практичних основ відновлення териконових ландшаф-
тів Донбасу до рівня природних з метою підвищення рівня екологічної безпеки навколишнього
природного середовища та економічно доцільного використання рекультивованих територій у
сільському господарстві.
Дослідження особливостей і тенденцій умов розвитку едафотопів з метою виявлення до розвитку
нами було проведено на різних відвалах вугільних шахт, експлуатацію яких закінчено в 70-ті рр.,
за загальноприйнятими в агрохімії та екології методами. Методичну основу дослідження забез-
печили такі методи: системний підхід, статистичний і порівняльний методи, методи аналізу
і синтезу. Наведено порівняльні дані діагностики шахтної породи у 1975 р. з пробами 2017 р. За
едафічними характеристиками шахтні породи є неродючими субстратами як для створення
лісової рослинності, так і для використання в сільському господарстві. З часом вони дещо поліп-
шують свій склад і властивості, однак ще довго залишатимуться неродючими субстратами.
Домінуючими на відвалах вугільних шахт Донбасу є складні рослинні угруповання на дернових
ембріоземах, у яких відбувається поступове гумусонакоплення. Поступово частка гумусово-
акумулятивного ембріозему буде зростати. У процесі «старіння» відвалів відбувається ней-
тралізація кислих сполук та вимивання розчинних солей. Цьому сприяє низка чинників, у т.ч.
переформування відвалів, нанесення ґрунтового шару, який «знімає» кислу реакцію середовища,
посадка як деревних, так і трав’янистих рослин. В індустріальних умовах Донбасу, із збідненим,
недостатнім для регенерації рослинним покривом, економічно рентабельною та екологічно без-
печною є фіторекультивація, яка, крім сприяння збільшенню продуктивних земель, виконує ще
санітарну та фітокомпенсаторну функції. Впровадження науково обґрунтованих економічних
методів площинної рекультивації з метою повернення вилучених територій до сільсько господар-
ського виробництва сприяє покращенню екологічної ситуації та естетичному вигляду природних
територій степової зони України.

Номер

Розділ

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА