ДОСЛІДЖЕННЯ СУБСТРАТІВ ШАХТНОЇ ПОРОДИ НА ТЕРИКОНАХ ДОНБАСУ ДЛЯ ЇХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ

Автор(и)

  • А. П. Дудкіна Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2018.190403

Ключові слова:

ландшафт, шахтні відвали, шлаки, техноземи, меліорація, едафотоп, ґрунт, родючість, екологія

Анотація

Техногенні ландшафти у Донецькому регіоні займають площу понад 11 тис. га. Вони є техно-
генними зонами підвищеної екологічної небезпеки. Токсичні речовини, що мігрують з териконів,
впливають на всі компоненти степових ландшафтів, змінюючи їх природні геохімічні особливості.
Тому актуальною є науково-прикладна проблема поглибленого вивчення новостворених техноземів
для подальшої розробки теоретичних та практичних основ відновлення териконових ландшаф-
тів Донбасу до рівня природних з метою підвищення рівня екологічної безпеки навколишнього
природного середовища та економічно доцільного використання рекультивованих територій у
сільському господарстві.
Дослідження особливостей і тенденцій умов розвитку едафотопів з метою виявлення до розвитку
нами було проведено на різних відвалах вугільних шахт, експлуатацію яких закінчено в 70-ті рр.,
за загальноприйнятими в агрохімії та екології методами. Методичну основу дослідження забез-
печили такі методи: системний підхід, статистичний і порівняльний методи, методи аналізу
і синтезу. Наведено порівняльні дані діагностики шахтної породи у 1975 р. з пробами 2017 р. За
едафічними характеристиками шахтні породи є неродючими субстратами як для створення
лісової рослинності, так і для використання в сільському господарстві. З часом вони дещо поліп-
шують свій склад і властивості, однак ще довго залишатимуться неродючими субстратами.
Домінуючими на відвалах вугільних шахт Донбасу є складні рослинні угруповання на дернових
ембріоземах, у яких відбувається поступове гумусонакоплення. Поступово частка гумусово-
акумулятивного ембріозему буде зростати. У процесі «старіння» відвалів відбувається ней-
тралізація кислих сполук та вимивання розчинних солей. Цьому сприяє низка чинників, у т.ч.
переформування відвалів, нанесення ґрунтового шару, який «знімає» кислу реакцію середовища,
посадка як деревних, так і трав’янистих рослин. В індустріальних умовах Донбасу, із збідненим,
недостатнім для регенерації рослинним покривом, економічно рентабельною та екологічно без-
печною є фіторекультивація, яка, крім сприяння збільшенню продуктивних земель, виконує ще
санітарну та фітокомпенсаторну функції. Впровадження науково обґрунтованих економічних
методів площинної рекультивації з метою повернення вилучених територій до сільсько господар-
ського виробництва сприяє покращенню екологічної ситуації та естетичному вигляду природних
територій степової зони України.

Біографія автора

А. П. Дудкіна, Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН

науковий співробітник

Номер

Розділ

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА