ОСОБЛИВОСТІ ВОДОУТРИМНОЇ ЗДАТНОСТІ ЛИСТОВОГО АПАРАТУ ДЕНДРОФІТІВ В УМОВАХ УРБОСЕРЕДОВИЩА

Автор(и)

  • Л. М. Тимошенко Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2018.190405

Ключові слова:

дендрофіти, водоутримна здатність, вуличні насадження, міські парки і сквери, заміські насадження, адаптаційна здатність

Анотація

У статті наведено результати досліджень щодо виявлення загальних тенденцій водоутримної
здатності листового апарату у восьми найпоширеніших видів, що використовуються для потреб
озеленення в м. Лубни. Найінтенсивніше досліджуваних показників виявлено в липні і серпні, що
вірогідно зумовлено комплексом негативних чинників, таких як підвищена температура повітря,
максимальний рівень забруднення атмосферного повітря тощо.
Виявлено більш інтенсивніше зниження водоутримної здатності дендрофітів: липи серцелистої
(Tilia cordata Mill.), берези повислої (Betula pendula Roth.), клена гостролистого (Acer platanoides L.),
гіркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.), ялини колючої (Picea pungens Engelm.), сосни
звичайної (Pinus sylvestris L.), бузку звичайного (Syringa vulgaris L.), які зростали в несприятливих
умовах. Ця тенденція є характерною для всіх видів, за винятком клена ясенелистого (Acer negundo
L.), у якого водоутримна здатність збільшувалася впродовж вегетації.
Виявлено види, що мають високі показники водоутримної здатності впродовж усього вегета-
ційного періоду, зокрема: сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), ялина колюча (Picea pungens Engelm.),
береза повисла (Betula pendula Roth.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) тощо, що свідчить про
їх високу адаптаційну здатність до умов урбосередовища. Вказані види дендрофітів, їх форми і
сорти є перспективними для розширення асортименту, що використовується для потреб озе-
ленення, особливо на територіях з високою антропогенною напруженістю.
За результатами проведеного дослідження виявлено тісну взаємодію між показниками водо-
утримної здатності листя і ступеня забруднення місця зростання рослин. Також дослідження
засвідчили, що водоутримувальна здатність клітин і тканин листового апарату може бути
використана для виявлення несприятливих умов для деревних і кущових видів, у т. ч. зумовлених
антропогенним забрудненням.

Біографія автора

Л. М. Тимошенко, Інститут агроекології і природокористування НААН

завідувач лабораторії агролісомеліорації та лісових екосистем

Номер

№ 3 (2018)

Розділ

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).