Оцінка забруднення повітряного басейну міста Одеса сірководнем та фенолом

Автор(и)

  • Г. М. Вовкодав Одеський державний екологічний університет, Україна
  • О. В. Бешляга Одеський державний екологічний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2020.203935

Ключові слова:

забруднення атмосфери, стаціонарні пости, індекс забруднення атмосфери, фенол, сірководень

Анотація

Статтю присвячено дослідженню та оцінці якості атмосферного повітря, що нині є актуальною задачею. Визначено, що в м. Одеса розташована велика кількість різних джерел викидів, які негативно впливають на якість повітря. Тому реалізація природоохоронних заходів неможлива без оперативної оцінки рівня забруднення атмосфери. З огляду на це, метою дослідження є оцінка рівня забруднення атмосфери в м. Одеса сірководнем та фенолом. Об’єктом дослідження є визначення ступеня забруднення атмосферного повітря в м. Одеса. Для розрахунку характеристик рівня забруднення атмосфери були проведені стандартні розрахунки згідно з «Руководство по контролю загрязнения атмосферы. РД 52.04.186-89. Москва Госкомгидромет, 1991». Відповідно до отриманих результатів, можна зробити висновок, що атмосфера забруднена з перевищенням ГДКсд для фенолу у 1,5–3 рази та у 1,5–2 рази для сірководню. Аналіз індексу забруднення атмосфери у 2003 і 2013 р. встановив зменшення показників у 1,5–2 рази. Для 2003 р. характерними були зміни тенденцій кожні 2–3 місяці (ріст параметра змінювався на зменшення), а у 2013 р. така чітка динаміка не простежувалась. Інша картина спостерігалася для вмісту сірководню. Найбільші значення середньомісячних концентрацій зареєстровано у різні періоди (у 2003 р. у травні, а у 2013 р. — у серпні). Також виявлено зміну тенденції протягом року, тобто у 2013 р. зафіксували незначний ріст від початку і до кінця року, а в 2003 р. відбувалися більш різкі зміни, особливо в літній період.

Посилання

  1. National report on the state of environment in Ukraine in 2013. URL: https://menr.gov.ua/news/31217.html (reference date: 18.04.2019).
  2. Onyshchenko, G.G. (2003). Impact of the environmental conditions on the public health. Gigiena i sanitariya, 6, pp. 3–10. [In Russ.].
  3. Zubkova, I.A., Kryvonis, H.A., Shcherban, M.G. et al. (2014). Analysis of the incidence of illness in population of Pervomaisk district of Kharkiv region in connection with the hazardous waste problem. Kazantip-ECO 2014. Innovative methods to solve pressing problems of the industries, ecology, power- and resource saving: Collection of papers of the 12 th International Scientific and Practical Conference: in 2 vol., Kharkiv, June, 2014. UkrNTC «Energostal», Kharkiv: NTMT. 1. 242–245. [In Ukr.].
  4. Arkhipova, Ye.I., Okonenko, T.I. (2007). Description of illness of Velyki Novgorod public with account of the atmospheric air pollution. Ekologiya cheloveka. 5: 11–14. [In Russ.].
  5. Basov, M.O. (2012). Assessment of the risk for public health resulting from atmospheric air pollution sources in the machine-building industrial hub. Outputs and prospects for the sanitary and epidemiological welfare of the Russian Federation population: Materials of the 11 th All-Russia congress of hygienists and sanitarians, 29–30 March, 2012. Moscow. 1: 317–320. [In Russ.].
  6. Filatov, N.N., Glinenko, V.M., Fokin S.G. (2009). Impact of Moscow atmospheric air chemical pollution on the public health. Gigiena i sanitariya. 6: 82–84. [In Russ.].
  7. Ivanenko, A.V., Volkova, I.F., Kornienko, A.P. (2007). Motor transport emission, atmospheric air quality and health of Moscow public. Gigiena i sanitariya. 6: 20–21. [In Russ.].
  8. Uralishin, A.G., Gavrilov, A.P., Brylina, N.A. (2007). Inhalation risk of emissions of industrial enterprises in Magnitogorsk. Gigiena i sanitariya, 3: 15–18. [In Russ.].
  9. Kyreiev, G.V., Balenkov, O.B., Dyomina, L.N. (2008). Concentration of benzopyrene in various zones of a metropolis. Gigiena i sanitariya. 3: 6–7. [In Russ.].
  10. Kyreieva, I.S., Chernychenko, I.A., Lytvychenko, O.N. (2007). Hygienic assessment of the atmospheric air pollution risk for public health in industrial cities of Ukraine. Gigiena i sanitariya. 1: 17–21. [In Russ.].
  11. Pazynych, V.M., Taranov, V.V., Sevalnev, A.I. (2002). Monitoring of the public health and the environmental factors in the activity of the Sanitary and Epidemiological Service. Dovkillia ta zdorov’ia. 3(22): 7–9. [In Russ.].
  12. Moskalenko, V.F., Gulchii, O.P., Gruzieva, O.V. (2008). Substantiation of the methodology for a long-term study of atmospheric pollution impact on development of respiratory organs with children. Okhorona zdorov’ia Ukrainy. 4 (32): 62–64. [In Ukr.].
  13. Glebova, L.A., Koskina, Ye.V., Bachyna, A.V., Chukhrov, Yu.S. (2012). Assessment of the risk for public health in the industrial centres of Kuzbas. Results and prospects of the sanitary and epidemiological welfare of 178 m people of the Russian Federation: Materials of the 11 th All-Russia congress of hygienists and sanitarians, 29–30 March, 2012. Moscow. 1: 383–386. [In Russ.].
  14. Novikov, S.M., Ivanenko, A.V., Volkova, I.F. (2009). Evaluation of the damage to health inflicted on the Moscow public by the action of suspended substances in the atmospheric air. Gigiena i sanitariya. 6: 41– 43. [In Russ.].
  15. Rakhmanin, Yu.A. (2012). Mainstreaming of the human ecology and environmental hygiene problems and their solutions. Gigiena i sanitariya. 5: 4–8. [In Russ.].
  16. On approval of the Concept of the atmospheric air protection in Odesa for a period to 2010. URL: https://omr.gov.ua/ua/acts/council/3872/ (reference date: 09.05.2019).
  17. «Clean Air in Odesa» program. URL: htt://www.nas.gov.ua/publications/news/923/ (reference date: 9.05.2019).
  18. Guidelines on the atmosphere pollution control (1991). RD52.04.186-89. Moscow: Goskomgidromet, 693 p

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-20

Номер

№ 1 (2020)

Розділ

ЕКОЛОГІЯ

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).