Вплив сількогосподарської діяльності на баланс поживних речовин у ґрунтах Житомирської області

Анотація

Відомо, що в Україні сільське господарство розвинуте значно більше, ніж промисловість. Це зумовлено наявністю на території нашої держави високопродуктивних земель, зокрема чорноземів, які є національним багатством та захищені конституцією України. Саме це і зумовлює належність України до аграрних держав світу. Як наслідок, рівень розорюваності земель нашої країни є доволі високим, а посівні площі займають значну частку сільськогосподарських угідь. З іншої сторони, інтенсивне залучення земель до виробництва аграрної продукції призводить до погіршення стану грунтів, зниження їх природної родючості. Відсутність жорсткого контролю з боку держави за використанням угідь товаровиробниками лише підсилює наслідки антропогенного впливу на якість ґрунту. Житомирська область територіально знаходиться в зоні Полісся та Лісостепу. Переважаючим типом ґрунтів на її території є дерново-підзолисті (понад 60%) із вмістом гумусу до 1,5%. Такі грунти характерні для північних районів області. Лісостепова частина Житомирщини вирізняється більш родючими ґрунтами із вмістом гумусу понад 2,5%. Посівні площі Житомирської області становлять 648,1 тис. га. Сільськогосподарські підприємства мають переважно зерновий напрям, оскільки у структурі посівних площ основну частку займають зернові та зернобобові, кукурудза на зерно, а також соняшник, соя і ріпак. До районів із найбільшою часткою орних земель належать Андрушівський, Бердичівський, Ружинський, Попільнянський, Чуднівський, Черняхівський та Брусилівський із площею орних земель 38,2–53,6% загальної території району. У системі землеробства аграрії області недостатньо використовують мінеральні та органічні добрива. Про це свідчить від’ємний баланс поживних речовин, який становить 35,5 т усієї посівної площі. Щодо мінерального удобрення, то воно використовується товаровиробниками більш інтенсивно, ніж органічне при вирощуванні сільськогосподарських культур. Удобрені площі в розрізі районів Житомирщини показані на відповідних картосхемах. За нашими дослідженнями найвищим середньозваженим показником гумусу у ґрунті характеризуються Чуднівський (2,54%), Андрушівський (2,62%), Житомирський (2,63%) та Ружинський (2,9%) райони. Саме на цій території використання земель з екологічної точки зору можна назвати таким, що не суперечить чинному законодавству України. В цілому по області під культурами сформувалось 838888 т гумусу на площі 607,1 тис. га. Проте основна частка у процесі гуміфікації належить саме рослинним решткам, а не органічним добривам. Отже, низький рівень використання добрив сільськогосподарськими підприємствами зумовлює дефіцит поживних речовин у ґрунті посівних площ та свідчить про нераціональне використання земель у сільськогосподарському виробництві.