Вплив регіональної зміни клімату на структуру та склад агроландшафтів Південного Степу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2020.212613Анотація
Наведено результати наукових досліджень про сучасний стан агроландшафтів Південного Степу, їх розораність, фізичну й хімічну деградацію ґрунтів та основні напрями агротехнологічних заходів, що забезпечують зменшення прояву вказаних негативних явищ. Досягається останнє шляхом створення високопродуктивних моновидових агрофітоценозів багаторічних бобових трав та бобово-злакових травосумішок, стійких до регіональної зміни клімату, яка спостерігається упродовж останніх років у південному регіоні. Систематичне розширення посівних площ зернових
і технічних культур, які користуються попитом на міжнародному ринку, призвело до нестійкого стану сільськогосподарських угідь у степовій зоні України, розораність яких на початку XXI ст. стала досягати найвищих показників у світі: Херсонська обл. — 90,2%, Кіровоградська — 86,4; Миколаївська — 84,5; Запорізька — 84,8; Дніпропетровська — 84,5; Донецька — 81,0; Одеська — 79,7%. Усього в зоні Степу — 81,2%. Встановлено, що вказана розораність території істотно перевищує екологічно допустимі межі, внаслідок чого стала інтенсивно зростати фізична й хімічна деградація ґрунтів, що призводить до істотного зменшення формування високих урожаїв вирощуваних сільськогосподарських культур. Наслідки вказаних змін виявилися вкрай несприятливими для розвитку сільського господарства в усіх областях Південного Степу України, що пов’язано
як з високою розораністю агроландшафтів, так і з порушенням структури посівних площ сільськогосподарських культур. Основним напрямом забезпечення зменшення прояву фізичної та хімічної деградації ґрунтів при вирощуванні сільськогосподарських культур в умовах природного зволоження є створення високопродуктивних моновидових агрофітоценозів багаторічних бобових трав і полівидових бобово-злакових травосумішок, стійких до екстремальних погодних умов, які відмічаються останніми роками в зоні Південного Степу.
Посилання
Aidarov, I.P. (2007). Obustroistvo ahrolandshaftov Rossii [Arrangement of agricultural landscapes in Russia]. Moscow: MSUP [in Russian].
Amir Kassam, T.Ph. (2009). Samovosstanavlivaiushcheesia zemledeliie: obespechivaiem pitatelnyie elementy, sobliudaia biolohicheskiie printsypy intensifikatsyi proizvodstva [Self-regenerating agriculture: we provide nutritious elements, observing the biological principles of production intensification]. Zernovyie kultury — Grain crops, 11, 49–58 [in Russian].
Baliuk, S.A., Medvediev, V.V., & Tarariko, O. H. et al. (2011). Natsionalna dopovid’ «Pro stan rodiuchosti gruntiv Ukrainy» [National report «on the state of soil fertility in Ukraine»]. Posibnyk ukrainskoho hliboroba — Ukrainian grain grower’s manual, 41–69 [in Ukrainian].
Baliuk, S.A., Kucher, A.V., & Anisimova, O.V. (2014). Kontseptualni zasady ekonomichnoho mekhanizmu vidtvorennia rodiuchosti gruntiv [Conceptual foundations of the economic mechanism of soil fertility reproduction]. Visnyk ahrarnoi nauky — Bulletin of Agrarian Science, 2, 60–65 [in Ukrainian].
Baliuk, S.A., & Hapieiev, L.V. (2014). Zarubizhnyi ta vitchyznianyi dosvid zakonodavchoho vrehuliuvannia pravovoho zakhystu gruntiv [Foreign and domestic experience in legislative regulation of legal protection of soils]. Visnyk ahrarnoi nauky — Bulletin of Agrarian Science, 10, 12–16 [in Ukrainian].
Vozhehova, R.A., Holoborodko, S.P., Tyshchenko, O.D., Tyshchenko, A.V., & Dymov, O.M. et al. (2015). Naukovi osnovy vyroshchuvannia nasinnia bahatorichnykh trav u stepovii zoni Ukrainy: nauk.-metod. rekomend. [Scientific bases of growing seeds of perennial grasses in the steppe zone of Ukraine: sci.-method. recommend.]. Kherson: Hrin’, D.S. [in Ukrainian].
Vozhehova, R.A., Holoborodko, S.P., & Nesterchuk, V.V. (2016). Ahrobiolohichni osnovy konservatsii dehradovanykh zemel’ u Pivdennomu Stepu Ukrainy: monogr. [Agrobiological bases of conservation of degraded lands in the Southern Steppe of Ukraine: monograph]. Kherson: Hrin’, D.S. [in Ukrainian].
Halchenko, N.M., Kniaziev, O.V., & Levenets, T.P. (2015). Ahrobiolohichni osnovy stvorennia vysokoproduktyvnykh kormovykh ahrofitotsenoziv u zoni Pivdennoho Stepu : nauk.-metod. rekomend. [Agrobiological basis for the creation of highly productive fodder agrophytocenoses in the area of the South Steppe: sci.-method. recommend.]. Kherson: Hrin’, D.S. [in Ukrainian].
Holoborodko, S.P., Naidionov, V.H., & Halchenko, N.M. (2010). Konservatsiia zemel’ v Ukraini: stan i perspektyvy: monohraf. Land conservation in Ukraine: status and prospects: monograph]. Kherson: Ailant [in Ukrainian].
Holoborodko, S.P., & Sakhno, H.V. (2012). Suchasnyi landshaftno-ekolohichnyi stan silskohospodarskykh uhid’ Pivdennoho Stepu [Modern landscape and ecological state of agricultural lands of the Southern Steppe]. Zroshuvane zemlerobstvo: mizhvid. temat. nauk. zb. — Irrigated Agriculture: interdepartm. thematic sci. collect., 58, 8–16 [in Ukrainian].
Zakon Ukrainy «Pro okhoronu zemel» vid 19.06.2003 No 962-IV [Law of Ukraine «On land protection» of 19.06.2003 No. 962-IV]. (2003, 01 August). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy — Official journal of Ukraine, 29, 9, 1431 [in Ukrainian].
Zakon Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zberezhennia rodiuchosti hruntiv» vid 04.06.2009 no. 1443-VI [Law of Ukraine «On amendments to certain legislative acts of Ukraine concerning the preservation of soil fertility» of 04.06.2009 no. 1443-VI]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy — Official journal of Ukraine, 84, 7, 2837 [in Ukrainian].
Ivanov, N.N. (1962). Pokazatel’ biolohicheskoi effektivnosti klimata [The index of biological effectiveness of climate]. Izvestiia Vsesoiuznoho geograficheskoho obshchestva — News of the all-Union geographical society, Vol. 94, 1, 65–70 [in Russian].
Medvediev, V.V. (2013). Novitni tekhnolohii i znariaddia obrobitku dlia zberezhennia fizychnykh vlastyvostei hruntiv [The latest technologies and tools for processing to preserve the physical properties of soils]. Visnyk ahrarnoi nauky — Bulletin of Agrarian Science, 8, 5–9 [in Ukrainian].
Medvediev, V.V. (2013). Dosvid realizatsii «Yevropeiskoi gruntovoi polityky» [Experience in implementing the »European soil policy»]. Visnyk ahrarnoi nauky — Bulletin of Agrarian Science, 3, 13–19 [in Ukrainian].
Pylovi buri v Ukraini. Perenos khmar pylu z Ukrainy v Yevropu [Dust storms in Ukraine. Transfer of dust clouds from Ukraine to Europe]. (2008). analitika.at.ua. Retrieved from http: analitika.at.ua/news/2008-05-08-231 [in Ukrainian].
Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Kontseptsiia borotby z dehradatsiieiu zemel’ ta opusteliuvanniam» vid 22.10.2014 no. 1024-p. [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Concept of combating land degradation and desertification» of 22.10.2014 no. 1024-p.]. (2014). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http: zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2014 [in Ukrainian].
Tarariko, O.H., Ilienko, T.V. & Kuchma, T.L. (2016). Vplyv zmin klimatu na produktyvnist’ ta valovi zbory zernovykh kultur: analiz ta prohnoz [Impact of climate change on productivity and gross harvest of cereals: analysis and forecast]. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal — Ukrainian geographical magazine, 1, 14–22 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
